Диков Микола Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ДИ́КОВ Микола Микола­йович (17. 03. 1925, Суми — 08. 02. 1996, С.-Петербург) — археолог. Доктор археол. н. (1972), професор (1990), член-кореспондент РАН (1979). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1949). Брав участь в археол. роз­копках у Вірменії (1947), Бурятії (1948–49), на берегах р. Ангара (1950–53). Від 1955 — директор Чукот. окруж. крає­знав. музею (м. Анадир); від 1960 — зав. лаб. археології, історії та етно­графії Пн.-Сх. комплекс. НДІ Далекосх. від­діл. РАН (м. Мага­дан; обидва — РФ). Досліджував палеоліт. памʼятки Камчатки, Колими та Чукотки, зокрема 1975 виявив на о-ві Врангеля найдавнішу в Азії палеоескімос. культуру. Створив наук. школу дослідж. археол. памʼяток Пн.-Сх. Росії. Від 2000 у Мага­дані проходять наук. чита­н­ня його імені.

Пр.: Наскальные загадки древней Чукотки: Петроглифы Пегтымеля. Москва, 1971; Археологические памятники Камчатки, Чукотки и Верх­ней Колымы: Азия на стыке с Америкой в древности. Москва, 1977; Древние культуры Северо-Восточной Азии: Азия на стыке с Америкой в древности. Москва, 1979; История Дальнего Востока СССР с древнейших времен до ХVII в. Москва, 1989 (спів­автор); Asia at the Juncture with America in Antiquity: The Stone Age of Chukchi Peninsula. Anchorage, 1997.

Літ.: Лебединцев А. И. Памяти Н. Н. Дикова // Рос. археология. 1997. № 3; Диковские чтения: Мат. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию со дня рожд. Н. Н. Дикова. Мага­дан, 2001.

Т. М. Лебединська

Завантажити статтю