ДИ́КОВ Микола Микола­йович (17. 03. 1925, Суми — 08. 02. 1996, С.-Петербург) — археолог. Доктор археол. н. (1972), професор (1990), член-кореспондент РАН (1979). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1949). Брав участь в археол. роз­копках у Вірменії (1947), Бурятії (1948–49), на берегах р. Ангара (1950–53). Від 1955 — директор Чукот. окруж. крає­знав. музею (м. Анадир); від 1960 — зав. лаб. археології, історії та етно­графії Пн.-Сх. комплекс. НДІ Далекосх. від­діл. РАН (м. Мага­дан; обидва — РФ). Досліджував палеоліт. памʼятки Камчатки, Колими та Чукотки, зокрема 1975 виявив на о-ві Врангеля найдавнішу в Азії палеоескімос. культуру. Створив наук. школу дослідж. археол. памʼяток Пн.-Сх. Росії. Від 2000 у Мага­дані проходять наук. чита­н­ня його імені.