Дикунов Іван Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дикунов Іван Павлович

ДИКУНО́В Іван Павлович (14. 04. 1941, с. Петрівка Воронез. обл., РФ) – скульптор і педагог. Засл. художник РФ. Держ. премія РФ (1990). Чл. СХ РФ (1970) та укр. т-ва «Перевесло». Закін. Ін-т живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1970; викл. М. Керзен, В. Соколов). Учасник обл., всерос. та зарубіж. мист. виставок. Автор низки пам’ятників, які, формуючи архіт. середовище, є поєднанням монум. скульптури й зодчества. Голова Воронез. орг-ції СХ Росії (1985–91). Працює у Воронежі: викл. архіт.-буд. ун-ту (від 1985), одночасно 1988–95 – худож. уч-ща.

Тв.: пам’ятники – М. П’ятницькому (1990), О. Пушкіну (1999), А. Платонову (2000), С. Корольову, Воронез. єпископам Митрофану (2003) й Тихону (2005, співавт.; всі – у Воронежі), Ю. Гагаріну у Москві.

М. Д. Бірюк

Стаття оновлена: 2007