Дикусаров Віктор Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дикусаров Віктор Васильович

ДИКУСА́РОВ Віктор Васильович (07. 02. 1932, м. Петропавловськ, Казахстан – 02. 09. 1992, м. Українськ Донец. обл.) – баяніст, композитор, педагог. Закін. Одес. консерваторію (1957; кл. баяна В. Базилевич), аспірантуру при Київ. консерваторії (1965; кер. М. Геліс). 1953–55 – арт. естрад. квартету Одес. філармонії; 1955–58 – викл. Одес. муз., 1958–65 – культ.-осв. уч-щ; 1965–76 – у Донец. муз.-пед. ін-ті: зав. оркестр. каф., декан теор.-оркестр. ф-ту, 1971–72 – проректор з наук. та навч. роботи; 1977–92 викладав у муз. уч-щі м. Магадан (РФ) та муз. школах обл. У творчості Д. простежується тяжіння до таких жанрів, як прелюдія, скерцо, вальс, романс, етюд. Звертався також до жанру баян. концерту.

Тв.: для баяна – понад 20 самост. концерт. п’єс: «Полька» (1950), «Мазурка» (1963), «Скерцо» (1965), «Кадриль», «Східний танець» (обидві – 1967), «Гумореска», «Ліричний вальс» (обидві – 1971), 2 концерти з оркестром (1956, 1971), «Дитячий альбом» з 10-ти п’єс (1980), 2 прелюдії пам’яті В. Чукова (1982), тема з варіаціями (1985), поліритмічні етюди (1990), соната «Гори, гори, моя зірко» (в 4-х ч., 1990), цикл з 27-ми п’єс «На Півночі дальній» (присвяч. жертвам ГУЛАГу, 1992), «Пори року» (2007); концертні транскрипції «Український козачок» (1963); концертні варіації на тему нар. пісні «Коробейники» для балалайки, баяна і фортепіано; аранжування концерт. творів для квартету баянів: «Органна токата і фуга ре мінор» Й.-С. Баха, увертюра «Егмонт» Л. ван Бетговена, симф. поема «Прелюди» Ф. Ліста, «Італійське капричіо» П. Чайковського, «Святкова увертюра» Д. Шостаковича, увертюра з опери «Тарас Бульба» М. Лисенка.

Літ.: Скрыпник А. Композитор о композиторе // Муз. вест. 1991. № 3; Михальченко Н. Памяти композитора // Веч. Донецк. 1993, 31 марта; Кінько В. Співав баяном та душу вів свою // Труд. Полтавщина. 2007, 6 квіт.

В. В. Воєводін

Стаття оновлена: 2007