Димарчук Валерій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Димарчук Валерій Семенович

ДИМАРЧУ́К Валерій Семенович (10. 06. 1961, с. Глухи Старовижів. р-ну Волин. обл.) – живописець і графік. Закін. Кишинів. худож.-пед. уч-ще (1985). Працював оформлювачем Старовижів. майстерні худож. оформлення (1985–96). Від 1997 – на твор. роботі. Учасник худож. виставок від 1985. Персон. – у Старій Вижівці (1996–97), Ковелі (2002–03). Осн. галузі – станк. живопис, графіка, декор.-ужитк. мист-во. Надає перевагу жін. портрету, пейзажу. У творчості орієнтується на зх.-європ. митців поч. 20 ст. (зокрема П. Пікассо, А. Модільяні, А. Ґауді) та укр. примітив. Прагне синтезувати знакову символіку і вишуканість лінії модерну з дит. безпосередністю. Ранні твори характеризуються чорнотою живопис. палітри, песимізмом образів. Згодом кольор. гама посвітлішала, набули більшої спрямованості пошуки та експерименти у формах, манері живопис. письма, фактурі поверхні, автор. техніці. У полотнах Д. поєднано ґротескну знаковість форми з дит. чистотою сприйняття навкол. світу. Ікони Д. – сплав традиц. іконопису Волині 16–18 ст. з укр. живопис. примітивом.

Тв.: живопис – «Тамара» (1985), «Жінка, яка сидить» (1987), «Волинський Спас» (1999), «Заплаканий ангел», «Поліна» (обидва – 2000).

Літ.: Могилевський В. Довгий шлях до себе, або Знайомтесь – Дімарчук // Україна. 2002. № 10.

В. Ю. Могилевський

Стаття оновлена: 2007