Димид Михайло Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Димид Михайло Дмитрович

ДИМИ́Д Михайло Дмитрович (24. 06. 1959, м. Шарлеруа, Бельгія) – церковно-громадський діяч. Митрофор. протоієрей (2000). Навч. у Римі в Укр. папській малій семінарії (1973–78), Урбаніан. (1978–83) та Укр. катол. (1978–82) ун-тах, у Сх. ін-ті (1983–85; докторат зі сх. канон. права, 1989). У 1992–97 – викл. Львів. духов. семінарії (смт Рудне), від 1995 – у Львів. богослов. академії (від 2001 – Укр. катол. ун-т): 1995–2000 – ректор-засн., водночас 1998–2004 – сенатор, від 2000 – дир.-засн. Ін-ту церк. права. Дослідж. у галузях еклезіології та церк. права. Послідовник ідеї поміс. єдиної Київ. Церкви. Виконав. секр. Комісії богослов. освіти і виховання УГКЦ (1997–2006), голова Укр. богослов. наук. т-ва (2000–07), чл. Синодал. канон. комісії УГКЦ (від 1997). Промотор справедливості Трибуналу у справах святих (1997–2004), канцлер Львів. архієпархії УГКЦ і упорядник ж. «Львівські архієпархіяльні вісті» (2003–05). Дир.-засн. радіо «Воскресіння» (1991–96) та Агенції реліг. інформації (1993–96) у Львові, ред. дит. часопису «Чадо Євангелія» (2002–04), наук. ж. «Метрон» (від 2003), «Канонічні джерела» (від 2005).

Пр.: La figura giuridica del vescovo delle Chiesa unita di Kyiv. Roma, 1999; Єпископ Київської Церкви. Л., 2000; Роздуми над недільними читаннями Святого Письма. Від П’ятдесятниці до Тріоді. Л., 2004; Роздуми над недільними читаннями Святого Письма. Від Тріоді до П’ятдесятниці. Л., 2006; Херсонеське Таїнство Свободи. Л., 2007.

М. Петрович

Стаття оновлена: 2007