Димитрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Димитрій

ДИМИ́ТРІЙ (Ковальницький Михайло Григорович; 26. 10. 1839, Волин. губ. – 03. 03. 1913, Одеса) – церковний діяч РПЦ. Нагородж. діамант. хрестом (1911). Закін. Волин. духовну семінарію (Житомир, 1859), Київ. духовну академію зі ступ. магістра богослов’я (1868). Від 1859 – викл. Кременец. духов. уч-ща (нині Терноп. обл.); від 1867 – у Київ. духов. академії: викл. каф. морал. богослов’я, від 1869 – доц., від 1878 – екстраординар. проф. каф. церк. історії, від 1895 – інспектор, 1898–1902 – ректор. 12 вересня 1895 прийняв чернечий постриг, 17 вересня рукопоклад. в ієромонаха, підвищений до сану архімандрита. 1898 хіротоніз. на єпископа Чигиринського, признач. вікарієм Київ. єпархії. Від 1902 – єпископ, 1903 – архієпископ Тамбовський і Шацький, від 1903 – Казанський і Свиязький, від 1905 – Херсонський і Одеський. Від 1906 – чл. Передсобор. присутності, від 1908 – голова Синодал. комісії з реформи духов. академій. Похов. у кафедрал. Спасо-Преображен. соборі.

Пр.: О значении национального элемента в истории развития христианства. К., 1880.

Літ.: Титов Ф., прот. Высокопреосвященный Димитрий (Ковальницкий), архиепископ Херсонский и Одесский, бывший ученик, профессор, инспектор и ректор Киевской Духовной Академии // Тр. Киев. Духов. Академии. 1914. Кн. 6.

В. Г. Мудрик

Стаття оновлена: 2007