Диміцький Михайло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Диміцький Михайло

ДИМІ́ЦЬКИЙ Михайло (01. 10. 1920, с. Верхнє Синьовидне, нині Сколів. р-ну Львів. обл) – провізор. Дійс. чл. НТШ (1968; голова Філадельфій. осередку). Навч. у Львів. політех. ін-ті (1943–44), закін. Іннсбруц. ун-т (Австрія, 1949, ступ. д-ра фіз.-орган. хімії). Разом з родиною емігрував до м. Філадельфія (шт. Пенсильванія, США). 1954–62 працював в Ін-ті Ваєса для мед. дослідів, де синтезував низку анальгетиків, стимуляторів ЦНС та речовин для контролю неопластич. наростів і раку. Закін. Ун-т Темпл (1960, ступ. д-ра орган. хімії). Згодом – асоційов. проф. хімії і кер. хім. відділу Пенсильван. ун-ту; 1966–89 – н. с. Сх. регіон. н.-д. центру, в якому вивчав склад тютюнових смол та механізм індукції раку в осіб, які палять; особливості синтезу похідних амінових кислот, протеїнів і пептидів. Чл. спілки «Провидіння», Культ.-осв. центру у Філадельфії, Амер. хім. т-ва.

Пр.: Хемія та фармакольогія анальгетиків // ЛВ. Чикаґо, 1969. Ч. 54–55; Дещо про наркотики і згубні звички // Свобода. 1989, 25 трав.; Чи розгадано «чернівецьку хворобу альопації у дітей» // Там само. 1991, 26 черв.

Літ.: Пундій.

П. Пундій

Стаття оновлена: 2007