ДИНА́МІКА СОЦІА́ЛЬНА — процес функціонува­н­ня, еволюції або революційної зміни су­спільства, його засадничих структур та ін­ститутів; роз­діл соціології, що ви­вчає соціальні зміни. Роз­поділ соціології на соц. статику і Д. с. за­пропонував засн. соціол. науки О. Конт. Видат. амер. соціолог рос. походже­н­ня П. Сорокін роз­глядав процес функціонува­н­ня су­спільства, його жит­тєдіяльність як соц. механіку, а Д. с. обмежував лише процесами соц. змін у часі та просторі. Сучасні теорії соц. змін роз­глядають Д. с. у контекс­ті модернізації су­спільства, створе­н­ня нових форм соц. організації в умовах постіндустріал. роз­витку, становле­н­ня інформ. су­спільства й су­спільства мережевих спільнот.

Емпіричні дослідж. Д. с. здійснюють пере­важно моніторинг. методами. Соціол. моніторинг як різновид діахрон. (по­втор.) дослідж. забезпечує регулярне обстеже­н­ня числен. ген. сукупностей (насел. країни, певного регіону тощо) вибірк. методом за стандарт. процедурою та усталеною системою показників. Особл. значе­н­ня соціол. моніторинг набуває у часи глибоких і при­скорених соц. транс­формацій, коли принципово змінюються соц. структури й ін­ститути, а сусп. і групові ефекти соц. зрушень потребують по­стій. спо­стереже­н­ня для адекват. оцінки характеру та напрямку соц. змін, їх урахува­н­ня у практиці поточ. соц. упр. і при роз­робці стратегії сусп. реформ. Гол. мета такого моніторингу в Україні — системат. від­стеже­н­ня тенденцій соц. роз­витку і змін якості життя насел. для ви­значе­н­ня ефективності держ. політики у різних галузях та її корегува­н­ня від­повід­но до актуал. і про­гноз. оцінок динаміки гол. соц. показників. Досвід роз­винених демократ. держав свідчить, що здійсне­н­ня моніторингу заг.-нац. соц. показників, які характеризують структуру і динаміку соц. сфери, є необхід. перед­умовою оцінки ефективності й корегува­н­ня соц. політики.