Динник Михайло Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Динник Михайло Олександрович

ДИ́ННИК Михайло Олександрович (18. 02 (01. 03). 1896, Київ – 17. 03. 1971, Москва) – філософ. Д-р філос. н. (1949), чл.-кор. АН СРСР (1958). Сталін. премія (1943). Держ. нагороди. Закін. Ун-т Св. Володимира у Києві (1919). Від 1923 – у Москві. Працював викл. у ВНЗах: від 1934 – проф. Читав курси історії антич. філософії та критики післямарксист. філософії у Моск. ін-ті історії філософії і літ-ри; 1943–57 – на філос. ф-ті Моск. ун-ту; водночас від 1943 – в Ін-ті філософії АН СРСР (Москва): від 1968 – зав. сектору історії філософії. 1947–50 – зав. ред. філософії та психології у Вид-ві іноз. літ-ри при РМ СРСР; одночасно працював в Академії сусп. наук при ЦК ВКП(б): 1957–60 – зав. каф. історії філософії. Наук. праці присвяч. історії філософії, естетиці і критиці сучас. бурж. філософії. Переклав рос. мовою фрагменти творів Геракліта, твори Парменіда, Дж. Бруно, Гельвеція. Брав участь у створенні 3-том. «Истории философии» (Москва, т. 1–2, 1940–41).

Пр.: Диалектика Гераклита Эфесского. Москва, 1929; Очерк истории философии классической Греции. Москва, 1936; Философские взгляды Вольтера // Вольтер. Статьи и материалы. Москва; Ленинград, 1948; О философских и эстетических идеях Леонардо да Винчи // ВФ. 1952. № 4; Материалы Древней Греции: Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. Москва, 1955; Современная философия и социология в странах Западной Европы и Америки. Москва, 1964.

М. А. чиж

Стаття оновлена: 2007