Динник Олександр Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Динник Олександр Миколайович

ДИ́ННИК Олександр Миколайович (09(21). 03. 1876, м. Ставрополь, Росія – 22. 09. 1950, Київ) – фахівець у галузі механіки. Проф. (1911), акад. АН УРСР (1929), акад. АН СРСР (1946). Засл. діяч н. і т. УРСР (1944). Премія Головпрофосвіти УСРР (1932). Держ. нагороди СРСР. Від 1894 навч. у Новорос. ун-ті в Одесі, закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1899). За студент. роботу «Нарис вчення про розмагнічування» відзнач. золотою медаллю та премією ім. М. Пирогова. У 1900–09 працював на каф. фізики Київ. політех. ін-ту; 1910–12 перебував у наук. відрядженні в Мюнхен. ун-ті й політехніці, де 1912 захистив дис. «Про стійкість плоскої форми вигину» і отримав ступ. д-ра-інж. 1913–30 – зав. каф. теор. механіки Дніпроп. гірн. ун-ту; водночас 1923–25 читав лекції у Сталін. гірн. технікумі (нині Донецьк). Наук. дослідж. цього періоду виклав у праці «Застосування функції Бесселя до задач теорії пружності», яку захистив як доктор. дис. у Харків. ун-ті. 1930–41 – зав. каф. буд. механіки Дніпроп. металург. ін-ту; від 1941 – зав. відділу теорії пружності Ін-ту гірн. механіки АН УРСР (Київ), водночас викладав у Київ. ун-ті, де 1944 заснував каф. опору матеріалів; від 1948 – зав. відділу теорії пружності Ін-ту буд. механіки АН УРСР (Київ). Чл. Президії АН УРСР (1944–48). Досліджував проблеми теорії пружності, опору матеріалів, теорії стійкості, приклад. математики, теорії тиску гірн. пластів і шахт. підйом. сталевих канатів. Створив наук. школу теорії пружності, розробки якої охоплюють питання теорії стійкості стержневих систем, пластин і оболонок, коливань, гірн. тиску, пружності анізотроп. середовища, наближених методів розв’язання задач теорії пружності, фіз. методів досліджень. 1973 Президія АН УРСР встановила премію його імені.

Пр.: О разложении произвольной функции в ряд Бесселя // Изв. Екатеринослав. горн. ин-та. 1916. Вып. 1; Справочник по технической механике: Статика, кинематика и динамика точки и твердого тела, основы гидромеханики и сопротивление материалов. Х., 1924; Теоретическая механика. Ч. 1–2. Х.; Дн., 1934; Кручение. Теория приложения. Москва; Ленинград, 1938; Устойчивость арок. Москва; Ленинград, 1946; Механіка. Вип. 1–2. К., 1948; Устойчивость упругих систем. Москва; Ленинград, 1950; Избранные труды. К., 1952. Т. 1; 1955. Т. 2; 1956. Т. 3; Продольный изгиб. Кручение. Москва, 1955; Статьи по горному делу. Москва, 1957.

Літ.: Гришкова Н. П., Георгиевская В. В. Александр Николаевич Дынник. К., 1956; Савин Г. Н., Пеньков А. М. Основные направления научной деятельности А. Н. Дынника // ПМ. 1966. Т. 11, вып. 8; Гузь О. М., Георгієвська В. В. Олександр Миколайович Динник. К., 1979.

О. М. Гузь

Стаття оновлена: 2007