Динозаври

ДИНОЗА́ВРИ (лат. Dinosauria; від грец. δεινός — страшний, жахливий і σαυρος — ящірка) — вимерлі плазуни, які складали основу тварин­ного світу мезозойської ери і належали до під­класу архозаврів. Пере­важали рослиноїдні типи, які рухалися на чотирьох кінцівках, на спині й хвості мали захисні кісткові панцирі та шипи. Д. поділяють на два ряди: ящеротазові (тирано-, тарбо-, горго-, целуро-, лістро-, пінако-, стиракозавр, диплодок та ін.) та птахотазові (ігуанодон, зауролоф, стегозавр, качконосий Д., анкілозавр, цератопс та ін.). Більшість родів ящеротазових були хижаками. Вони рухалися на двох кінцівках, які закінчувалися трьома пальцями з потуж. пазурами, та мали міцні щелепи з двадцятисантиметр. зубами-кинджалами. Ящеротазові полювали на своїх родичів — рослиноїд. Д. Скелети та кладки яєць цих рептилій трапляються на всіх материках, найбільше — у Пн. Америці, Серед. Азії (Монголія) й Африці; в Україні — у крейдяних від­кладах Криму. Їх ви­вче­н­ня має велике значе­н­ня для зʼясува­н­ня еволюції хребетних і фіз.-геогр. умов тріасового, юрського і крейдового періодів в історії Землі.

Літ.: Аугуста И., Буриан З. По путям развития жизни. Прага, 1955; Динозаври: Володарі Землі / Пер. з англ. Х., 2002.

Д. Є. Макаренко

Завантажити статтю