Динотерій

ДИНОТЕ́РІЙ (лат. Dinotherium; від грец. δεινός — страшний, жахливий і υηρίον — звір) — рід вимерлих слоноподібних ссавців, який водився на узбереж­жях річок і озер у міоценову і пліоценову епохи на терені Євразії й Африки. Обʼ­єд­нував не менше 5-ти видів: D. giganteum Kaup., D. bawaricum Meyer, D. cuvieri Kaup., D. levius Jourdan, D. gigantissimum Stefanescu i D. hungaricum Ehik. Зовні Д. від сучас. слонів від­різнявся лише формою голови з коротким хоботом і двома бивнями на нижній щелепі, загнутими під прямим кутом донизу. Його череп був сплюснутий у дорсо-вентрал. напрямі і видовжений вперед, у кожній щелепі мав по 10 зубів з двома і трьома загостреними гребнями. Структура зубів і зчленува­н­ня нижньої щелепи з черепом свідчать, що Д. по­дрібнював рослин­ну їжу шляхом чавле­н­ня і різа­н­ня, а не жува­н­ням. Видо­змінені різці (бивні) на нижній щелепі використовував для роз­рива­н­ня ґрунту і добува­н­ня роз­галуженого соковитого корі­н­ня водяних рослин, ймовірно очерету, міцні стопохідні пʼятипалі кінцівки — для ході­н­ня по заболочених ґрунтах і плава­н­ня. Довжина тіла дорослих ссавців досягала 5 м, вис. 4 м. Поодинокі кістки і зуби Д. часто знаходять в міоцен. і пліоцен. від­кладах пд. України, Молдови, Румунії, Угорщини, Німеч­чини. 1963 у смт Гусятин Терноп. обл., на лівому березі р. Збруч виявлено скелет D. levius Jourdan (у змонтов. ви­гляді знаходиться в палеонтол. музеї НАНУ у Києві). Палеонтол. знахідки Д. мають важливе значе­н­ня для рекон­струкції фіз.-геогр. умов минулих епох.

Завантажити статтю