Дирда Віталій Іларіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дирда Віталій Іларіонович

ДИ́РДА Віталій Іларіонович (26. 09. 1938, с. Олександрівка Солонян. р-ну Дніпроп. обл.) – фахівець у галузі механіки. Д-р тех. н. (1981), проф. (1985). Засл. діяч н. і т. України (1997). Премія ім. О. Динника АН УРСР (1981), премія РМ СРСР (1987). Закін. Дніпроп. с.-г. ін-т (1960), Дніпроп. гірн. ін-т (1965). Відтоді працює в Ін-ті геотех. механіки НАНУ (Дніпропетровськ): 1981–83 – зав. лаб. механіки еластомірів, від 1983 – зав. відділу механіки еластомір. конструкцій гірн. машин; водночас від 1992 – у Дніпроп. аграр. ун-ті: зав. каф. надійності та ремонту машин. Наук. дослідж. у галузях механіки руйнування еластомірів; динаміки і міцності машин; міцності і руйнування гумових елементів машин, які працюють в екстремал. умовах. Запропонував теорію та методи розрахунку динаміки машин з урахуванням змінюваних у процесі експлуатації характеристик деформації та втомлюваності пруж. ланок, теорію і методи розрахунку еластомір. конструкцій машин з урахуванням особливостей їх в’язко-пруж. поведінки, нестабільності матеріалів у часі та при дії актив. зовн. середовища.

Пр.: Прикладная механика резины. К., 1975; 1980 (співавт.); Прочность и разрушение эластомерных конструкций в экстремальных условиях. К., 1987; Резиновые детали машин. Дн., 2000; Фракталы в геомеханике. К., 2005 (співавт.); Научные открытия в механике разрушения. Дн., 2006 (співавт.); Деталі машин: Підруч. Дн., 2006.

Літ.: Киряцев Л. О. Дирда Віталій Іларіонович // Вчені у галузях механізації, електрифікації та меліорації. Кн. 3. К., 2000.

М. Т. Масюк, С. В. Кагадій

Стаття оновлена: 2007