Дискримінація - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дискримінація

ДИСКРИМІНА́ЦІЯ (лат. discriminatio – відокремлення, розділення, розрізнення) – обмеження чи позбавлення прав певних юридичних і фізичних осіб. Розрізняють дві осн. форми Д. – правова (закріплена у законах) і неофіц. (укорінена у соц. звичаях). Серед ін. видів Д. – етнічна, нац., реліг., статева. На відміну від правової, яку можна ліквідувати шляхом внесення змін у законодавство, неофіц. Д. подолати значно складніше, оскільки вона, як правило, існує досить тривалий час і закріплена у традиціях сусп-ва. У міжнар. відносинах Д. – ставлення до країни (чи групи країн) як до менш повноцінної, порівняно з ін., що порушує заг.-прийняті звичаї і принципи міжнар. права. Крайні форми расової чи етніч. Д. – расизм, створення ґетто, резервацій, політика етніч. чисток, геноцид. Акти Д. можуть відбуватися явно або приховано, набувати знач. поширення, здійснюватися окремими особами чи анонім. групами та ін. (найбрутал. відкрита Д. – за політ. режимів апартеїду і фашизму). Протиправність Д. відображена у статуті ООН, міжнар. актах про права людини – Декларації про ліквідацію Д. щодо жінок 1967 і про ліквідацію всіх форм нетерпимості та Д. на основі релігії або переконань 1981, конвенціях Міжнар. орг-ції праці про Д. у галузі праці та занять 1958, ЮНЕСКО по боротьбі з Д. у галузі освіти 1960 та ООН про ліквідацію всіх форм Д. жінок 1979, Заг. декларації прав людини 1948 та ін. Відповідні положення вміщені у нац. конституціях, зокрема Конституції України (ст. 24). Однак офіц. заборона Д. не означає її відсутності у практ. житті – вона може існувати у прихованих формах. Напр., роботодавець, розглядаючи претендентів на високооплачувану посаду, виходячи з влас. суб’єктив. уподобань, враховує не лише стать, вік, освіту, а й досвід роботи, сімей. стан, якість освіти, місце проживання та ін., хоча диференціація на основі ознак, що не мають відношення до профес. якостей, є Д. і заборонена. Питання щодо трактування тих чи ін. дій як Д. досить складне, оскільки расові, культурні й соц. відмінності подолати складно (інколи неможливо), а виявлення конкрет. проявів Д. пов’язане з неоднозначністю сприйняття дискримінац. ситуації та заг. рівнем толерантності сусп-ва. (Див. також Гомосексуальність, Ґендер, Двомовність, Етноцид, Лінгвоцид).

Літ.: Международная защита прав и свобод человека. К., 1990; Права людини в документах Ради Європи: Зб. док. К., 1997; Права человека и процессы глобализации современного мира. Москва, 2005.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2007