ДИСТА́НЦІЯ СОЦІА́ЛЬНА — соціологічна категорія, що характеризує ступінь прийня­т­тя або від­торгне­н­ня людиною пред­ставників інших соціальних груп (етнічних, релігійних, соціально-статусних, професійних, вікових тощо). Перші теор. дослідж. Д. с. здійснені у період становле­н­ня соціології як самост. наук. дисципліни (кін. 19 — поч. 20 ст.), коли соціологи намагалися чітко ви­значити предмет і методи суто соціол. зна­н­ня. Категорія «Д. с.» посідає чільне місце у теоріях пред­ставників формал. школи в соціології (Ґ. Зім­мель, Л. фон Візе), які доводили необхідність зосереджувати увагу на ви­вчен­ні форм соц. взаємодії (за ви­значе­н­ням Ґ. Зім­меля — соціації), залишаючи зміст взаємодії ін. дисциплінам. Л. фон Візе вважав, що саме Д. с. ви­значає характер і спрямованість змін у су­спільстві. В сучас. соціології категорія «Д. с.» є важливим знаря­д­дям аналізу соц. стратифікації та взаємовід­носин між соц. групами. У період інтенсив. роз­витку емпірич. соціології (20-і рр. 20 ст.) роз­почалося роз­робле­н­ня шкал для вимірюва­н­ня Д. с. і методів статистич. аналізу результатів масових опитувань. Найпоширенішою є шкала Е. Боґардуса, що найчастіше використовується у дослідж. між­рас., між­етніч. і між­нац. від­носин. Вона вимірює емоц. установку людини щодо пред­ставників ін. національностей — певну психол. готовність до зближе­н­ня або від­межува­н­ня від людей ін. національності, незалежно від їхніх особистих якостей і особливостей. Від­повідь респондента на пита­н­ня про те, у якості кого він допускає пред­ставників ін. національності — чл. сімʼї, друзів, сусідів, колег, мешканців чи від­відувачів країни, — дає змогу ви­значити Д. с., яку людина хотіла б зберегти між собою і даною етніч. групою, та зробити висновки про заг. тенденцію спрямованості роз­витку масової сві­домості.

В Україні методика Е. Боґардуса модифікована, адаптована і ви­пробувана 1990–91 Н. Паніною та Є. Головахою, після чого нею послуговувалися й ін. укр. соціологи — В. Євтух, В. Паніот­то, Ю. Саєнко, М. Чурилов. Дослідж. між­етніч. стосунків і нац. толерантності за допомогою шкали Е. Боґардуса доводять, що збереже­н­ня між­нац. миру і злагоди в Україні багато в чому зумовлене збереже­н­ням стабільності у ставлен­ні більшості насел. до нац. меншин, не­зважаючи на погірше­н­ня соц.-екон. ситуації і політ. напруженість у су­спільстві. Разом з тим остан­німи роками спо­стерігаються певні зміни, які свідчать, що потенціал стабільності не без­межний. Зро­ста­н­ня рівня нац. нетолерантності у демократ. су­спільстві завжди потребує знач. громад. уваги до процесів, що від­буваються у цій сфері сусп. життя.