Крюківський район
Визначення і загальна характеристика
КРЮ́КІВСЬКИЙ РАЙО́Н — 1) район Кременчуцької округи (до 1925 — також Полтавської губернії). Утвор. 1923 з Крюків. волості Кременчуц. пов. Полтав. губ. та Павлис. (Браїлів.) волості Олександрій. пов. Катеринослав. губ. з центром у посаді (від 1925 — смт) Крюків. У складі К. р. були Білецьків., Браїлів., Карантин., Костром. і Павлиська сільради. Його пл. складала 210 квадрат. верст. 1923 нараховувалося 24 612 осіб. 1928 К. р. розформовано, сільради приєднано до Онуфріїв. р-ну, смт Крюків — до м. Кременчук.
2) район Кременчука на правому та частково лівому берегах Дніпра. Утвор. 1928. У 1959 ліквідовано, 1975 відновлено. 1975–77 Крюків. райраді було підпорядк. м. Комсомольськ. Площа 33,55 км2. Насел. 75,4 тис. осіб (2012), переважно українці. Місцевості: частина центру, Крюків, Раківка, 1-й, 2-й, 3-й Занасип. Житл. фонд складає понад 500 багатоповерхівок і бл. 9 тис. будинків приват. сектору. Під зеленими масивами — понад 1200 га. Є 4 парки та 10 скверів. Охороняється комплексна пам’ятка природи місц. значення Міський сад (1924–97 — парк Залізничників). К. р. має потуж. багатовектор. екон. потенціал. На його тер. працюють 18 великих пром. підприємств (Крюківський вагонобудівний завод, Кременчуцький завод дорожніх машин, Кременчуцький сталеливарний завод, Кременчуцький автоскладальний завод, кар’єроупр., яке розробляє сірі та рожеві граніти Крюків. родовища, Кременчуц. кондитер. ф-ка (від 2000 — у складі корпорації «Рошен»), Кременчуцький лікеро-горілчаний завод), 10 буд. організацій, 20 підприємств транспорту та зв’язку (Кременчуцький річковий порт, залізнич. вузол, автостанція, центр електрозв’язку). У К. р. — Вагонобудування Український науково-дослідний інститут; Університет економіки та нових технологій, коледж Кременчуц. університету, технікум залізнич. транспорту, 3 ПТУ, 12 заг.-осв. і 14 дошкіл. навч. закладів, 2 школи-інтернати, станція юних техніків, 4 ДЮСШ; 2 Палаци культури, 5 клуб. закладів, 6 б-к, мемор. музей А. Макаренка (у фондах — понад 1200 експонатів), 3 музеї підприємств, 2 муз. школи; 4 стаціонар. і 8 амбулаторно-поліклініч. лікув. закладів. Серед пам’яток архітектури — церква Успіння Божої Матері (1877), залізничне тех. училище (1903, нині технікум залізнич. транспорту), клуб (нині Палац культури) ім. І. Котлова (1927). Є 70 пам’ят. місць та меморіалів.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
