Крюківський район

КРЮ́КІВСЬКИЙ РАЙО́Н – 1) район Кременчуцької округи (до 1925 – також Полтавської губернії). Утвор. 1923 з Крюків. волості Кременчуц. пов. Полтав. губ. та Павлис. (Браїлів.) волості Олександрій. пов. Катеринослав. губ. з центром у посаді (від 1925 – смт) Крюків. У складі К. р. були Білецьків., Браїлів., Карантин., Костром. і Павлиська сільради. Його пл. складала 210 квадрат. верст. 1923 нараховувалося 24 612 осіб. 1928 К. р. розформовано, сільради приєднано до Онуфріїв. р-ну, смт Крюків – до м. Кременчук.
2) район Кременчука на правому та частково лівому берегах Дніпра. Утвор. 1928. У 1959 ліквідовано, 1975 відновлено. 1975–77 Крюків. райраді було підпорядк. м. Комсомольськ. Пл. 33,55 км2. Насел. 75,4 тис. осіб (2012), переважно українці. Місцевості: частина центру, Крюків, Раківка, 1-й, 2-й, 3-й Занасип. Житл. фонд складає понад 500 багатоповерхівок і бл. 9 тис. будинків приват. сектору. Під зеленими масивами – понад 1200 га. Є 4 парки та 10 скверів. Охороняється комплексна пам’ятка природи місц. значення Міський сад (1924–97 – парк Залізничників). К. р. має потуж. багатовектор. екон. потенціал. На його тер. працюють 18 великих пром. підпр-в (Крюківський вагонобудівний завод, Кременчуцький завод дорожніх машин, Кременчуцький сталеливарний завод, Кременчуцький автоскладальний завод, кар’єроупр., яке розробляє сірі та рожеві граніти Крюків. родовища, Кременчуц. кондитер. ф-ка (від 2000 – у складі корпорації «Рошен»), Кременчуцький лікеро-горілчаний завод), 10 буд. орг-цій, 20 підпр-в транспорту та зв’язку (Кременчуцький річковий порт, залізнич. вузол, автостанція, центр електрозв’язку). У К. р. – Вагонобудування Український науково-дослідний інститут; Ун-т економіки та нових технологій, коледж Кременчуц. ун-ту, технікум залізнич. транспорту, 3 ПТУ, 12 заг.-осв. і 14 дошкіл. навч. закладів, 2 школи-інтернати, станція юних техніків, 4 ДЮСШ; 2 Палаци культури, 5 клуб. закладів, 6 б-к, мемор. музей А. Макаренка (у фондах – понад 1200 експонатів), 3 музеї підпр-в, 2 муз. школи; 4 стаціонар. і 8 амбулаторно-поліклініч. лікув. закладів. Серед пам’яток арх-ри – церква Успіння Божої Матері (1877), залізничне тех. уч-ще (1903, нині технікум залізнич. транспорту), клуб (нині Палац культури) ім. І. Котлова (1927). Є 70 пам’ят. місць та меморіалів.
А. В. Коваленко
Статтю оновлено: 2014