Кравцов Тарас Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравцов Тарас Сергійович

КРАВЦО́В Тарас Сергійович (22. 10. 1922, Харків – 02. 09. 2013, там само) – музикознавець, компо­зитор, пе­­дагог. Батько С. Кравцова, брат Г. Семененко, онук П. Кравцова. Д-р мистецтвознавства (1990), проф. (1992). Засл. діяч мист-в України (2003). Премія ім. І. Сла­­тіна (2000). Чл. НСКУ (1964). За­­кін. Харків. консерваторію (1952; кл. М. Тіца), де від­тоді й працює (нині ун-т мист-в): 1970–86 – зав., 1986–2004 – проф. каф. теорії музики, від 2004 – проф. каф. гармонії та поліфонії. За сумісн. викладав у Харків. ака­демії куль­тури (1995–99). Наук. дослідж. з питань теор. музикознавства і муз. фольклористи­ки. Серед уч­­нів – Н. Бабій-Оче­ретовська, Г. Ігнатченко, Г. Пол­­тавцева.

Пр.: Прихована імітаційна поліфонія в українських народних піснях // НТЕ. 1962. № 3; Поліфонія А. Штогаренка. К., 1964; Гармонія в системі інтонаційних зв’язків. К., 1984; Гармонія як музично-інтонаційний феномен. К., 1988; Мендельсон і Слобожанщина // Харків. асамблеї. Х., 1997.

Тв.: вокал.-симф. – кантата-дума «На могилі Шевченка» (1962), кантата-поема «Червона зима» (1967; обидва – сл. В. Сосюри); для симф. оркестру – «Варіації на українську тему» (1957); для духового оркестру – Марш (1975); для оркестру нар. інструментів – «Сім укра­їнських народних пісень» (1961); для хору без супроводу – «І небо невмите» (1965, сл. Т. Шевченка), «Три романти­чні хори» (1968, сл. О. Пушкіна, А. Май­­кова, М. Горького), «Українські народні пісні» (1974), цикл «Хорові акварелі» (1977, сл. В. Сосюри та ін.); цикл пісень «Я вибрав дорогу» для дит. хору з інструм. ансамблем (1979); вокал. цик­­ли на сл. В. Сосюри, П. Глазового, С. Єсе­­ніна; зб. гуморесок «Іскринки сміху» на вірші П. Глазового (1980); обробки нар. пісень.

Літ.: Семененко Н. «Хорові акварелі» Т. Кравцова // Музика. 1975. № 4; Ба­бій (Очеретовська) Н. Тарас Сергійович Кравцов. Х., 2002.

Н. Л. Бабій-Очеретовська

Стаття оновлена: 2014