Дитячі притулки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дитячі притулки

ДИТЯ́ЧІ ПРИТУ́ЛКИ – державні заклади соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей, їх тимчасового влаштування, визначення статусу та подальшого місця проживання. Організац.-пед. основи діяльності Д. п. розробив А. Франке, який 1695 заснував у м. Галле (Німеччина) притулок і школу для дітей-сиріт. На поч. 19 ст. Д. п. набули поширення у Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, згодом – у Франції, Австрії, США. У Росії перші Д. п. організовані у 18 ст. при монастирях; у 19 ст. виникли губерн., повіт. і сільс. опікунства для безпритульних (переважно на кошти приват. благодійників). Більшість Д. п. були підпорядковані Відомству закладів імператриці Марії, ін. – благодій. т-вам, приват. особам і держ. установам. Після більшов. перевороту 1917 Д. п. ліквідовані.

В Україні діяльність Д. п. (притулків для неповнолітніх) регламентована Законом «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» (1995). Згідно зі ст. 11 цього закону Д. п. створюють служби у справах неповнолітніх відповідно до соц. потреб кожного регіону для тимчас. розміщення в них неповнолітніх дітей віком від 3-х до 18-ти р., які потребують соц. захисту: заблукали, були покинуті, втратили батьків. опіку, залишили сім’ю чи навч.-виховні заклади; вилучені судами із сім’ї; самі звернулися по допомогу до адміністрації притулку. Д. п. можуть також створювати за погодженням зі службами у справах неповнолітніх підпр-ва, установи та орг-ції незалежно від форми власності, громад. орг-ції та громадяни. Термін перебування неповнолітньої особи у Д. п. залежить від конкрет. обставин, але не може перевищувати 90 діб. Осн. завдання Д. п. – створення належних житл.-побут. і психол. умов для забезпечення нормал. життєдіяльності дітей, тимчасово відчужених від сім’ї, а також надання їм можливостей для навчання, праці, змістовного дозвілля. Відповідно до згаданого закону не підлягають розміщенню у Д. п. неповнолітні, які перебувають у стані алкогол. або наркотич. сп’яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопорушення і щодо яких є відомості про винесене компетент. органами чи посадовими особами рішення про їх затримання, арешт або розміщення в приймальнику-розподільнику для неповнолітніх. Притулки для неповнолітніх мають права юрид. особи.

І. Д. Звєрева

Стаття оновлена: 2007