Дитячі хвороби - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дитячі хвороби

ДИТЯ́ЧІ ХВОРО́БИ – захворювання (спадкові, вроджені, набуті, внутрішні, інфекційні), властиві дитячому віку. Їхні прояви та перебіг залежать від фізіол. особливостей дит. організму. У перші 28 днів життя дитини (неонатал. період) відбувається пристосування організму до позаутроб. існування, адаптивно змінюються функції осн. життєво важливих систем: дихал., серц.-судин., трав., сечовиділ. та ін. Саме на цьому етапі можуть виявлятися або формуватися перші ознаки Д. х. У період новонародженості найчастіше спостерігаються захворювання, пов’язані з порушенням розвитку у внутр.-утроб. періоді внаслідок несприятливого впливу на плід патол. процесів в організмі матері (TORCH-інфекції, екологічно та професійно зумовлені шкідливі чинники), та стани, спричинені патологією процесу пологів. Саме в цей період виявляються вроджені вади ЦНС, серця, легенів та ін. органів, сепсис, гострі розлади дихання, анемія. Серед дітей неонатал. періоду проводять масові програми скринінгу для виявлення захворювань на доклін. стадії. Використання вибірк. програм скринінгу дає змогу своєчасно виявляти хворих на фенілкетонурію, вроджений гіпотиреоз, галактоземію, вроджену гіперплазію кіркової речовини наднирк. залоз та призначати їм лікування, запобігаючи інвалідності. Від 28-ми днів до 1-го р. (грудний період), як правило, виявляються захворювання організму дитини, пов’язані з його пристосуванням до довкілля, зокрема з реакцією на інфекц. агенти. Серед них – хвороби органів дихання, гострі інфекції верхніх дихал. шляхів, грип. На 1-му р. життя потреби дит. організму у споживчих елементах дуже високі у зв’язку з інтенсив. процесом росту, тому при поширених соматич. захворюваннях, ін. станах виникають умови для формування рахіту, порушення харчування (гіпотрофія). Від 1-го до 7-ми р. (ранній дит. вік та дошкільнята) внаслідок підвищення рівня спілкування виникають умови для розповсюдження дит. інфекц. хвороб (кір, кашлюк, вітряна віспа тощо). Вплив довкілля у цей період виявляється виникненням алергіч. захворювань (атопічний дерматит, бронхіал. астма). Стан організму дітей у віці від 7-ми до 18-ти р. (молодший шкіл., старший шкіл. та підлітк. періоди) визначають нейроендокринні перебудови, інтенсив. ріст. Виникає небезпека захворювань сполуч. тканини (ревматизм, артрити), патол. станів, пов’язаних із порушенням функціонування вегетатив. нерв. системи (вегетативна дисфункція), хвороб шлунк.-кишк. тракту через порушення режиму або погіршення якості харчування. Найчастіше серед усіх зареєстрованих хвороб дит. насел. України зустрічаються захворювання органів дихання (47,16 %), травлення (8,12 %), зору (5,5 %), ендокрин. (5 %), кістк.-м’язової (4,74 %) систем. Див. також Дауна хвороба, Дебільність, Дитячий аутизм, Дитячий церебральний параліч. Д. х. є предметом вивчення педіатрії. Проблеми їхньої діагностики та лікування досліджують фахівці мед. ВНЗів, Ін-тів педіатрії, акушерства та гінекології (Київ), охорони здоров’я дітей і підлітків (Харків), спадк. патології (Львів) АМНУ, Укр. НДІ дит. курортології і фізіотерапії (м. Євпаторія, АР Крим), Наук.-практ. мед. центру дит. кардіології та кардіохірургії та ін. Питання Д. х. висвітлюють фахові ж. «Педіатрія, акушерство і гінекологія», «Сучасна педіатрія», «Перинатологія і педіатрія», зб. «Дитячі інфекції».

Літ.: Грищенко К. Шлунково-кишкові захворювання у дітей раннього віку. К., 1959; Переладова О. Л. и др. Заболевания органов дыхания у детей. К., 1980; Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарев С. О., Кочеткова С. М. Інфекційні хвороби у дітей. К., 1998; Бережний В. В., Резник Б. Я., Сміян О. І. Дитячі хвороби: Навч. посіб. К., 1999; Сміян І. С., Майданник В. Г., Сміян О. І. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку: Навч. посіб. Т.; К., 1999; Шабалов Н. П. Детские болезни: В 2 т. С.-Петербург, 2004; Педиатрия. 3-е изд. С.-Петербург, 2005.

В. В. Бережний, Т. В. Марушко

Стаття оновлена: 2007