Диференційна рента - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Диференційна рента

ДИФЕРЕНЦІ́ЙНА РЕ́НТА – понадсередній прибуток, отриманий при використанні більш сприятливих природних умов. Рентні відносини виникають в усьому природогосп. комплексі, але теорію земел. ренти найчастіше розглядають на прикладі використання с.-г. угідь з різною родючістю. Для того, щоб задовольнити ринк. попит на продукти, необхідно використовувати земел. ділянки, природні властивості яких зумовлюють різну віддачу застосованих матеріал. і трудових ресурсів. У теорії диференц. земел. ренти ключове значення має поняття «гіршої ділянки» (замикаючих витрат), продукція якої врівноважує попит і пропозицію на ринку відповід. продукту. Оскільки метою ринк. вироб-ва є отримання прибутку, вироб-во на гіршій (найменш родючій) ділянці можливе у тому випадку, коли ціна ринк. рівноваги забезпечить підприємцю, який використовує таку ділянку, середню норму прибутку (відшкодує його індивідуал. ціну вироб-ва). Таким чином, ціна вироб-ва гіршої ділянки набуває сусп. визнання вартості товару і стає ціною всього ринку. На всіх ін. ділянках більш висока родючість забезпечує більшу віддачу вироб. ресурсів, тобто індивідуал. ціна вироб-ва тут нижча, ніж у гіршої ділянки. У резуль-таті на всіх ділянках, окрім гіршої, виникає надлишок вартості над ціною вироб-ва, що і створює Д. р.

Узгодження закону вартості з законом ренти – заслуга класиків англ. політекономії (зокрема Д. Рікардо довів, що ціна формує ренту, а не навпаки). Визнання ціни джерелом ренти стало спростуванням фізіократич. поглядів, згідно з якими створення продуктів с. госп-ва – сумісна дія природи та праці, а рента – внесок природи у ціну. Дослідження К. Маркса, який встановив залежність розмірів ренти від рівня інтенсифікації, дозволили виокремити два види Д. р. Маса ренти, створеної на одиниці площі, залежить від маси продукту (урожайності), яка, у свою чергу, зумовлена розмірами витрат живої і уречевленої праці. Рента, сформована при середньому рівні інтенсифікації, є Д. р. першого виду. На ділянках з понад середніми витратами ресурсів підвищення врожайності збільшує масу ренти. Цю додатк. ренту К. Маркс кваліфікував як Д. р. другого виду. Зі зростанням середнього рівня інтенсифікації другий вид Д. р. перетворюється у її перший вид і відбувається збільшення Д. р. у її рікардіан. тлумаченні.

Розподіл Д. р. визначають форми земел. власності та землекористування. Якщо землевласник і землекористувач – одна особа, рента стає часткою заг. прибутку; коли землероб є орендарем земел. угідь, землевласник привласнює ренту через виплату оренд. плати. В основі оренд. договору, як правило, лежить Д. р. першого виду; другий вид ренти на термін дії оренд. договору отримує орендар, що стимулює процес інтенсифікації. У ринк. економіці природні ресурси комерц. використання здебільшого перебувають у приват. власності, що породжує земел. ринок (рентні доходи визначають ціни цього ринку). Оскільки орендні платежі встановлені в умовах оренд. договору і мають юрид. гарантії, земел. власність визнана інвестиціями з низьким рівнем ризику, тому норма ренти прирівняна до депозит. відсотка. Отже, ціну землі визначає капіталізація річного рент. доходу з депозит. відсотка. Світ. банк рекомендує визначати ціну природ. ресурсів у середньому від 4 % річних.

У Земел. кадастрі України грош. оцінка с.-г. земель проведена шляхом капіталізації рент. доходу від 3 % річних. Цю оцінку використовують при визначенні розмірів оренд. виплат і сум земел. податку. Якщо природні ресурси перебувають у держ. або комунал. власності, рентні доходи повинні надходити у держ. і місц. бюджети. За умови приват. власності на природні ресурси рента – винагорода інвестора, частка якої може мобілізуватися у бюджети різних рівнів через майн. або прибутк. податки. При цьому податк. стягнення з власників природ. ресурсів необхідно утримувати на рівні податк. навантаження ін. інвесторів.

Літ.: Рикардо Д. Сочинения / Пер. с англ. Т. 1. Москва, 1955; Кваснюк Б. Є. Рента і рентні відносини в Україні // Екон. теорія. 2004. № 1.

Б. Й. Пасхавер

Стаття оновлена: 2007