Кравцова Наталія Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравцова Наталія Іванівна

КРАВЦО́ВА Наталія Іванівна (сценіч. – Біор­ро; 27. 11. 1959, Луцьк – 14. 02. 2003, м. Марибор, Словенія) – спі­вачка (сопрано). Дочка І. Крав­цова. 1-а премія Респ. конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка (Одеса, 1984). Навч. у Кіровогр. (1975–77), Київ. ім. Р. Ґлієра (1977–78; кл. Н. Акопової) муз. уч-щах, закін. Київ. консерваторію (1984; кл. Є. Чавдар). 1985–87 – стажистка Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка; 1988–89 – солістка Київ. дит. муз. театру. Від 1990 – прима Словен. театру (м. Марибор). Виступала в опер. театрі м. Ґрац (Авс­трія). Гастролювала із сольними концертами у США, Канаді, ПАР, Японії, Ватикані, Італії. Виступала зі співаками Я. Лотричем, С. Хомовим, П. Капучіллі, Л. Бар­толіні, А. Сальвадорі, М. Ка­валь­кан­ті, І. Салазар та ін. Здійснила низку записів на компакт-дисках, зокрема 1997 записала камер. твір укр. композитора Д. Клеба­нова «Японські силуети» для соп­рано, віоли д’амур та інструм. ансамблю.

Партії: Віолетта, Джільда, Дездемо­на, Леонора, Ельвіра («Травіата», «Ріґо­летто», «Отелло», «Трубадур», «Ернані» Дж. Верді), Мімі, Лю («Богема», «Туран­дот» Дж. Пуччіні), Лючія, Ірена («Лючія ді Ламмермур», «Велізарій» Ґ. Доніцет­ті), Марфа («Царева наречена» М. Рим­ського-Корсакова), Ґергільда («Валькірія» Р. Ваґнера), Розалінда («Летюча миша» Й. Штраусса).

Літ.: Ігнатьєва О. Коли здійснюються мрії // Молодий комунар. 1984, 6 жовт.; Щасливий дебют // Кіровогр. правда. 1984, 7 жовт.; Draž stare škole. Najljepši dojam ostawila je Natalia Biorro kao Mi­mi // Nedjeljni Vjesnik. 2002, 17 veljace; Левочко В. Долгое прощание // Ведомости. 2003, 4 апр.; Орел С. Я вас ду­же люблю // Веч. газ. 2004, 6 лют.

О. В. Ігнатьєва

Стаття оновлена: 2014