Гугель Олександр Арнольдович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гугель Олександр Арнольдович

ГУ́ГЕЛЬ Олександр Арнольдович (24. 01. 1961, Вільнюс) – композитор, педагог. Чл. НСКУ (1989). Закін. Харків. ін-т мист-в (1984; кл. В. Бібика). Від 1986 – викл. Харків. дит. муз. школи № 5. Водночас 1988–94 – викл. Харків. муз. уч-ща.

Тв.: для симф. оркестру – симф. (1984, 2-а ред. – 1991), «Присвята Арво Пярту» (1989); для духового оркестру – марш (1985); для фортепіано – «Музика» (1980, 2-а ред. – 1991), 3 сонати (1982, 1989, 1996), «Капричіо» (1988), «Птахам, що відлітають» (1989), «Проростання тиші» (1994), 2 канони (1999, 2000), Пастораль (2001); Прелюдія без фуги (2003); для органа – 3 п’єси (1996); романси на сл. М. Карамзіна, О. Блока, О. Мандельштама, литов. поетів; обробки укр. нар. пісень, музика до театр. вистав.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2006