Гугель Яків Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гугель Яків  Семенович

ГУ́ГЕЛЬ Яків Семенович (1895, м-ко Горкі, Білорусь – 15. 10. 1937, Київ) – промисловець. Держ. нагороди. Учасник 1-ї світ. війни, воєн. дій 1918–20 у складі Червоної армії. Навч. у Харків. технол. ін-ті. 1917 був обраний депутатом Пересип. райради робітн. депутатів. Від 1920 – чл. ВКП(б). Від 1921 брав участь у відбудові Таганроз. (РФ), Донец., Костянтинів (нині Донец. обл.) металург. з-дів. 1926 призначений дир. Маріупол. металург. з-ду (нині Донец. обл.), на якому провів реконструкцію, побудував новий труб. цех. У якості 1-го нач. «Азовстальбуду» очолив буд-во у Маріуполі з-ду «Азовсталь». Від 1931 – нач. буд-ва Магнітогор. металург. комбінату (РФ), згодом – заст. нач. Гол. управління металург. пром-сті СРСР. 1933 знову на посаді нач. «Азовстальбуду». Від 1935 – чл. Ради при наркомі важкої пром-сті СРСР. 15 липня 1937 заарешт. у справі «троцькіст. терорист. орг-ції». Після жорстоких катувань у камері НКВС 14 жовтня 1937 на закритому засіданні виїз. воєн. колегії Верхов. Суду СРСР у Києві Г. винесено смерт. вирок. Реабіліт. 1956. У Маріуполі його іменем названа вулиця та встановлена мемор. дошка.

М. М. Рябченко

Стаття оновлена: 2006