Гугель Яків Семенович
ГУ́ГЕЛЬ Яків Семенович (1895, містечко Горкі, Білорусь — 15. 10. 1937, Київ) — промисловець. Державні нагороди. Учасник 1-ї світової війни, воєн. дій 1918–20 у складі Червоної армії. Навч. у Харків. технол. інституті. 1917 був обраний депутатом Пересип. райради робітн. депутатів. Від 1920 — чл. ВКП(б). Від 1921 брав участь у відбудові Таганроз. (РФ), Донец., Костянтинів (нині Донец. обл.) металург. заводів. 1926 призначений дир. Маріупол. металург. заводу (нині Донец. обл.), на якому провів реконструкцію, побудував новий труб. цех. У якості 1-го нач. «Азовстальбуду» очолив будівництво у Маріуполі заводу «Азовсталь». Від 1931 — нач. будівництва Магнітогор. металург. комбінату (РФ), згодом — заступник нач. Гол. управління металург. промисловості СРСР. 1933 знову на посаді нач. «Азовстальбуду». Від 1935 — чл. Ради при наркомі важкої промисловості СРСР. 15 липня 1937 заарешт. у справі «троцькіст. терорист. організації». Після жорстоких катувань у камері НКВС 14 жовтня 1937 на закритому засіданні виїз. воєн. колегії Верхов. Суду СРСР у Києві Г. винесено смерт. вирок. Реабіліт. 1956. У Маріуполі його іменем названа вулиця та встановлена мемор. дошка.