Гудемчук Яків Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гудемчук Яків Олексійович

ГУДЕМЧУ́К Яків Олексійович (справж. – Мушинський; 12. 09. 1922, Луцьк – 04. 06. 2003, м. Кошалін Зх.-Помор. воєводства, Польща) – поет. Чл. СП Польщі (1975). Закін. г-зію ім. Лесі Українки (1938), Луцький учит. ін-т (1941). Учасник 2-ї світ. війни у лавах Війська Польського (1944–45). Від 1947 мешкав у Кошаліні. 1956–2002 – ред. укр. радіопередач. Голова воєвод. правління Укр. сусп.-культур. т-ва (1956–73). Дебютував віршем «Думка» в г. «Наше слово» (1957, 3 березня). Публікувався також у г. «Гомін», «Благовіст», ж. «Наша культура», альманасі «Український календар» (усі – Польща) та ж. «Вітчизна», «Жовтень», «Дніпро», «Всесвіт» (усі – Україна). Автор інтим. і пейзаж. лірики – вийшли зб. «Балтійські чайки» (1975), «Примор’я» (1980; обидві – Варшава) та «Різноцвіття» (Кошалін, 2003). Окремі твори присвятив Т. Шевченкові (поема «Кобзар»), Лесі Українці (поема «Велика волинянка»), М. Рильському (вірш «Безсмертя»). Перекладав з польс. (Я. Кохановський, В. Броневський, Я. Івашкевич, М. Конопніцька, Ц. Норвід, Ю. Тувім, Л. Стафф, Ч. Мілош, В. Шемборська), нім. (Й.-В. Ґете, Г. Гайне) та рос. (О. Кольцов, К. Смирнов) літ-р.

Літ.: А. Б. Ювілей діяча і поета // Укр. календар. Варшава, 1982; Яків Гудемчук // Там само. 1996; Зимомря М. Сутність різноцвіття: слово Якова Гудемчука на тлі доби // Гудемчук Я. Різноцвіття. Кошалін, 2003.

С. Заброварний, М. І. Зимомря

Стаття оновлена: 2006