Гужва Федір Кирилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гужва Федір Кирилович

ГУЖВА́ Федір Кирилович (27. 05(09. 06). 1913, с. Слов’янка, нині Межів. р-ну Дніпроп. обл. – 24. 04. 1988, Київ) – мовознавець. Д-р пед. н. (1972), проф. (1972). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Новомоск. пед. ін-т (Дніпроп. обл., 1934). Учителював, працював викл., заст. ректора Запоріз. пед. ін-ту (1938–41). У 1941–44 (з перервою) – дир. Шубрав. серед. школи № 3 в Таджиц. РСР; у червні 1942 – квітні 1943 служив у рад. армії. 1944–50 – дир., зав. каф. мовознавства Старобіл. (нині Луган. обл.), 1950–53 – Ужгород. учител. ін-тів; 1953–55 – ректор, зав. каф. рос. мови Ворошиловгр. пед. ін-ту (нині Луганськ); 1955 – ректор, зав. каф. рос. мови Чернів. пед. ін-ту; від 1955 (з перервою) – у Київ. пед. ін-ті: 1974–88 – зав. каф. рос. мови та літ-ри; 1956–67 – ректор, зав. каф. рос. мови Сум. пед. ін-ту. Наук. дослідж. у галузях сучас. рос. мови, стилістики, культури мови. Автор 4-х підручників для ВНЗів з сучас. рос. літ. мови, об’єднаних єдиною назвою «Современный русский литературный язык»: «Словообразование. Морфология» (1967), «Фонетика и фонология. Орфоэпия» (1970), «Синтаксис» (1971), «Введение. Лексикология. Фразеология. Фонетика и фонология. Орфоэпия. Графика и орфография» (1973, усі – Київ); монографії «Содержание и проблемы преподавания современного русского языка в высшей педагогической школе» (Москва, 1972).

Л. М. Марчило

Стаття оновлена: 2006