Гузар Любомир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гузар Любомир

ГУ́ЗАР Любомир (26. 02. 1933, Львів) – церковний діяч УГКЦ. Орден князя Ярослава Мудрого 4-го (2006) та 3-го (2008) ступ. У 1944 з родиною виїхав до Австрії, від 1949 – у США. Закін. Колегію св. Василія (1954), Катол. ун-т Америки (Вашинґтон, 1958), Фордгам. ун-т (Нью-Йорк, 1967). У березні 1958 висвяч. А. Сенишиним на священика Стемфорд. єпархії (шт. Коннектикут). 1958–69 – учитель і префект Стемфорд. духов. семінарії св. Василія, водночас – у шт. Нью-Йорк: душпастир оселі «Союзівка» Укр. нар. союзу та вихов. оселі Спілки укр. молоді в м-ку Елленвілл, 1965–69 – настоятель парафії Св. Трійці у м. Кергонксон. 1969 переїхав до Риму. Після здобуття ступ. д-ра богослов’я в Урбаніан. ун-ті (1972) вступив до монастиря св. Теодора (м-ко Ґроттаферрата, Італія), 1977 патріархом Йосифом Сліпим висвяч. на єпископа, а 1978 признач. архімандритом і відп. за монастирі студійського уставу поза межами України. Водночас викладав в Урбаніан. ун-ті (1973–84). У 1993–94 – духівник Львів. духов. семінарії. 1995 зі спільнотою монастиря св. Теодора осів у с. Колодіївка (Підволочис. р-ну Терноп. обл.). Від жовтня 1996 – єпископ-пом. глави УГКЦ. Від січня 2001 – Верхов. архієпископ Львівський і глава УГКЦ; 2005–11 – Верхов. архієпископ Києво-Галицький – предстоятель УГКЦ. У серпні 2005 переніс осідок Верхов. архієпископа зі Львова до Києва. Виступає за єдність Церкви в Україні.

С. І. Дмитришин

Стаття оновлена: 2016