Кравченко Андрій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Андрій Євгенович

КРА́ВЧЕНКО Андрій Євгенович (30. 06. 1956, Київ) – літературознавець. Син Євгена, брат Ігоря Кравченків. Канд. філол. н. (1985). Держ. пре­мія України ім. Т. Шевченка (1996). Закін. Київ. пед. ін-т (1977). Учителював, викладав у Київ. ун-ті (1986–91, 2008–11), Київ. театр. ін-ті (1991–95); водночас – н. с. Ін-ту літ-ри АНУ (1982–97), ст. н. с. (від 1998); доц. Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія» (1998–2003); зав. каф. слов’ян. мов Міжрегіон. академії упр. персоналом (2003–04). Досліджує укр. прозу й драматургію 20 ст., а також питання літ. освіти. Брав участь у створенні навч. посібника «Історія української літератури ХХ ст.» (у 2-х кн., 1995–98), для якого написав розділи «Драматургія», «Літературно-мис­тецьке життя» та літ. портре­ти Я. Мамонтова, Є. Гуцала, В. Шев­чука, Ю. Щербака, О. Кор­нійчука. Автор низки статей до підручника «Історія української культури» (у 2-х кн., К., 2011) та посібників з укр. літ-ри для серед. заг.-осв. шкіл.

Пр.: Художня умовність в українсь­кій радянській прозі. К., 1988; Молода українська проза. К., 1990; Драматизм національного стилю: творчість Миколи Куліша. Х., 2012.

Г. М. Нога

Стаття оновлена: 2014