Гуйда Михайло Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуйда Михайло Євгенович

ГУ́ЙДА Михайло Євгенович (18. 12. 1955, х. Тихенький Краснодар. краю, РФ) – живописець і педагог. Чоловік О. Полтавець-Гуйди. Нар. художник України (2001). Акад. АМУ (2001). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2016). Премія ім. І. Огієнка (2000). Лауреат міжнар. фестивалю «Золотий перетин» (Київ, 1996). Золота медаль АМУ (2004). Чл. НСХУ (1982). Закін. Київ. худож. ін-т (1982; майстерня В. Шаталіна), де відтоді й працює (нині Нац. академія образотвор. мист-ва і арх-ри): викл. каф. живопису (1982–83, 1986–92), від 1992 – доц., від 1995 – проф., від 2003 – кер. майстерні станк. живопису. 1983–86 – асист.-стажист каф. живопису Ін-ту живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург). 1999–2000 – викл., від 2000 – почес. проф. Чжецзян. пед. ун-ту (м. Тінхуа, Китай). 1987–89 – 1-й заст. голови, 1989–92 – голова правління Київ. орг-ції СХУ. Від 1982 – учасник мист. виставок. Персон. – у Києві (1988, 1990–93, 1995–99), Римі, Турині (Італія), Фільдерштадті (Німеччина), Варшаві, Битомі (Польща), Піттсбурзі (США), Кіото (Японія), Шанхаї, Ханчжоу (обидва – Китай). Осн. галузі – живопис та графіка. Створює станк. істор. картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Творчість характеризується пошуком вираз. пластич. форми, оригін. кольоровирішенням теми, співзвучності природи й емоц. стану героїв. Стиліст. напрям – постмодернізм. Роботи зберігаються в НХМ, ДТГ (Москва), музеях Японії, Китаю, Румунії. Автор ст. «Нотатки про класичний китайський живопис» // «Мист. обрії’2001–02: Альм.» (К., 2003).

Тв.: «На-гора!» (1980), «У степах під Херсоном» (1982), «Перший полковий», «Тиша» (обидва – 1983), «Коліївщина» (1986), «Поминання» (1987), «Весна» (1989), «Сон біля моря» (1990), «Гра ангелів», «Великдень» (обидва – 1992), цикл «Кримські пейзажі» (1992–97), «Дитинство», «Мелодія» (обидва – 1993), «Український пейзаж» (1994), диптих «Благовіщення» (1995), «Жінка з Кіото», «Сімейний портрет у східному вбранні» (обидва – 1998), «Поминання» (1999), «Зустріч І. Мазепи з Карлом ХІІ» (2001), «Свято ліхтарів» (2003), «Кубанське весілля» (2004); портрети – Н. Полтавець (1984), Б. Бенюка (1995), Р. Недашківської (1999), С. Ротару (2002), Л. Авраменко (2005).

Літ.: Михайло Гуйда. Художник, ангели, моделі. К., 1995; Михайло Гуйда. К., 1997; Михайло Гуйда: Альбом. К.; Ханчжоу, 2005.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2016