Гукова Маргарита Георгіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гукова Маргарита Георгіївна

ГУ́КОВА Маргарита Георгіївна (16(28). 03. 1884, Житомир (за ін. даними – м. Острог, нині Рівнен. обл.) – 30. 07. 1965, Москва) – співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Дружина О. Богдановича. Закін. Моск. консерваторію (1906; викл. У. Мазетті). 1906–14 – солістка Великого театру в Москві. 1914 під час гастролей в Німеччині потрапила у полон. Внаслідок переживань втратила голос. Того ж року виїхала до Італії. Згодом повернулася до Москви. 1920–48 – викл. Оперно-драм. студії під кер-вом К. Станіславського (від 1943 – Оперно-драм. театр ім. К. Станіславського), 1950–55 – Моск. консерваторії. Була консультантом Ансамблю рад. опери Всесоюз. театр. т-ва. Володіла голосом рідкіс. краси і теплого тембру, музикальністю, чуттям міри і драм. даром. Вперше виконала партію Кухарки в опері «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (1900, Моск. приватна опера С. Мамонтова). Виступала у дуетах з І. Алчевським, Л. Собіновим, Ф. Шаляпіним. Серед учнів – К. Огнєвой, Г. Сулейманов, О. Алтухова.

Партії: Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Горислава («Руслан і Людмила» М. Глінки), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Маша («Дубровський» Е. Направника), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Паміна («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта), Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Шарлотта («Вертер» Ж. Массне), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло).

Літ.: Вакарин М. Театральные воспоминания // Сов. музыка. 1949. № 4; Бронштейн С. Герои одного мгновения: Воспоминания зрителя. Москва, 1964.

В. Г. Антонюк, М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2006