Гулаг - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гулаг

ГУЛА́Г (Головне управління таборів; рос. – Главное управление лагерей) – єдина табірна система СРСР. Повна назва – Гол. упр. виправно-трудових таборів і трудових поселень НКВС СРСР. Створ. постановою ЦВК і Раднаркому СРСР від 10 липня 1934. На той час управлін. апарат ГУЛАГу нараховував понад 300 осіб. Його нач. призначено М. Бермана, який до того очолював структуру, що передувала ГУЛАГу – Гол. упр. виправно-трудових таборів ОГПУ, реорганізоване у зв’язку із утворенням НКВС СРСР. 27 жовтня 1934 новою спільною постановою ЦВК і Раднаркому СРСР до складу ГУЛАГу передано виправно-трудові установи Наркомату юстиції – будинки ув’язнення, ізолятори, виправно-трудові колонії, бюро примусових робіт. ГУЛАГ виконував такі важливі для режиму завдання, як ізоляція ненадій. елементів і їх використання у якості дешевої робочої сили; переміщення, у разі потреби, цієї сили з місця на місце, відкриття нових табірних комплексів; періодична ліквідація певних категорій в’язнів. Наприкінці 30-х – на поч. 40-х рр. у структурі ГУЛАГу створ. низку спеціалізов. гол. упр. – «Дальстрой», «Гидрострой» та ін. Шляхом створення «шарашок» – закритих н.-д. установ, у яких працювали ув’язнені вчені, конструктори й інженери, зокрема і С. Корольов, тут було зосереджено переважну більшість н.-д. робіт, що проводилися для військ. потреб. Завдяки нещадній експлуатації ув’язнених ГУЛАГу, серед яких знач. відсоток складали українці, збудовано Дніпрогес, Біломор.-Балтій. канал, м. Комсомольськ-на-Амурі тощо. Табірні комплекси ГУЛАГу (на серед. 40-х рр. – декілька сотень), підпорядк. безпосередньо Москві, були розкидані по всій тер. СРСР.

Після смерті Сталіна 28 березня 1953 ГУЛАГ передано у відання Мін-ва юстиції СРСР, 28 січня 1954 – МВС СРСР, у складі якого 25 жовтня 1956 створ. Гол. упр. виправно-трудових колоній (від 27 березня 1959 – Гол. упр. місць ув’язнення), розформоване 1 травня 1960.

Літ.: Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ // Собрание сочинений А. И. Солженицына. Т. 5–7. Париж, 1980; Росси Ж. Справочник по ГУЛАГу: В 2-х ч. Лондон, 1987; Москва, 1991; R. Stettner. «Archipelag GULag»: Stalins Zwangslager – Terrorinstrument und Wirtschaftsgigant. Entstehung, Organisation und Funktion des sowjetischen Lagersystems 1928–1956. Paderborn; München; Wien; Zürich, 1996; Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997; Гулаг. Коллекция картин. Художник Николай Гетман, бывший узник Гулага: серия картин, посвященная советской пенитенциарной системе. Вашингтон, 2001; Епплбом Е. Історія ГУЛАГу / Пер. з англ. К., 2006.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2006