Гулевич Володимир Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гулевич Володимир Сергійович

ГУЛЕ́ВИЧ Володимир Сергійович (06 (18). 11. 1867, м. Рязань, Росія – 06. 09. 1933, Москва) – біохімік. Д-р медицини (1896), акад. АН СРСР (1929). Закін. Моск. ун-т (1890), де був залишений для підготовки до професор. звання. Від 1899 удосконалював знання в Німеччині. Після повернення – екстраординар. проф. мед. ф-ту Харків. ун-ту. Від 1901 – у Моск. ун-ті: екстраординар., від 1904 – ординар. проф., від 1907 – зав. каф. мед. хімії, водночас 1906–08 – в. о. проректора, 1919 – ректор; за сумісн. від 1908 – проф. каф. біол. хімії Моск. вищих жін. курсів та від 1910 – проф. каф. орган. хімії Моск. ін-ту нар. госп-ва; 1933 – зав. сектору біохімії лаб. фізіології та біохімії тварин АН СРСР Всесоюз. ін-ту експерим. медицини. Голова хім. відділ. Рос. фіз.-хім. т-ва (1910–33). Наук. дослідж.: біохімія азотистого обміну, хімія амінокислот і білків. Особливий внесок зробив у вивчення хімії і біохімії м’язової тканини, зокрема відкрив нові азотисті сполуки у складі м’язів (карнозин, карнітин, метилгуанідин) та описав їхню структуру, розподіл у м’язах та умови розщеплення. Досліджував азотисті основи, що входять до мозк. тканини; склад сечі у нормі і при патології. На одному з корпусів Моск. ун-ту Г. відкрито мемор. дошку.

Пр.: О химии и нейрине. Москва, 1896; Анализ мочи. Руководство при практических занятиях в лаборатории // Зап. Харьков. ун-та. 1900. Кн. 4; Анализ мочи. Москва, 1910; Избранные труды. Москва, 1954.

Літ.: Павлов И., Бородин И., Омелянский В. Записка об ученых трудах проф. В. С. Гулевича // Изв. АН СССР. 1927. Т. 21, № 18; Броуде Л. М., Дервиз Г. В., Северин С. Е. Академик Владимир Сергеевич Гулевич (1867 – 1933) // Биохимия. 1968. Т. 33, вып. 2; Биологи; Вчені ХДМУ.

І. В. Пасько

Стаття оновлена: 2006