Гулегіна Марія Агасівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гулегіна Марія Агасівна

ГУЛЕ́ГІНА Марія Агасівна (09. 08. 1959, Одеса) – співачка (сопрано). Засл. арт. Білорус. РСР (1987). Лауреатка Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Єреван, 1984), Міжнар. конкурсів співаків (Ріо-де-Жанейро, 1985), вокалістів ім. П. Чайковського (Москва, 1986) та ін. Закін. Одес. консерваторію (1984; кл. А. Джамагорцян, Є. Іванова). 1985–90 – солістка Білорус. театру опери та балету (Мінськ). Значний вплив на формування твор. манери Г. мав Я. Вощак, під кер-вом якого вона виступала в театрі. 1990 емігрувала до Німеччини. Виступає на світ. опер. сценах, зокрема «Ла Скала» (Мілан), «Ковент-Ґарден» (Лондон), «Метрополітен-Опера» (Нью-Йорк), де найвдаліше виконала партії Лізи («Пікова дама» П. Чайковського) та Сантуцци («Сільська честь» П. Масканьї). Окрім зарубіж. репертуару, виконує укр. нар. пісні («Ой не світи, місяченьку», «Ой одна я, одна», «Хусточка») та романси М. Лисенка, Я. Степового, С. Гулака-Артемовського, Г. Майбороди, К. Данькевича та ін. Випустила 2 аудіоальбоми з рос. романсами та аріями з опер Дж. Верді. За участі Г. та відомих опер. співаків на компакт-диски записано низку опер Дж. Верді, Дж. Пуччіні, П. Чайковського, С. Рахманінова.

Партії: Єлизавета, Аїда, Амелія, Леонора, Леді Макбет, Абігайль («Дон Карлос», «Аїда», «Бал-маскарад», «Сила долі», «Макбет», «Набукко» Дж. Верді), Макбет, Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Тоска (однойм. опера Дж. Пуччіні).

Літ.: «Коли мені сумно, співаю українських пісень...» // Свобода. 1995. № 199; Сорокина И. Мария Гулегина // Муз. жизнь. 1998. Ч. 4; Терен-Юськів Т. Українська співачка тріумфує в «Метрополітен-опера» // УВ. 1998, 25 жовт.; Максименко В. Путь в «Ла Скала» начинался в Одессе // Веч. Одесса. 1999, 15 июля.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2006