Гулич Антон Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гулич Антон Федорович

ГУ́ЛИЧ Антон Федорович (01. 01. 1927, м. Іман, нині Дальнєреченськ Примор. краю, РФ) – живописець і графік. Батько В. Гулича. Чл. НСХУ (1981). Закін. Краснодар. пед. ін-т (1965; викл. Г. Беда, В. Воробей, І. Калашньов). Учителював. Художник Сочин. майстерень Худож. фонду Краснодар. відділ. СХ СРСР; від 1974 – на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті СХ України. Від 1949 – учасник респ., всесоюз., міжнар. мист. виставок. Персон. – у Запоріжжі (1980, 1991, 1997, 2000), Туапсе (РФ, 1974). Працює у різних техніках і мист. напрямах (реалізм, пуантелізм, постмодерн). У живописі віддає перевагу індустр. та сільс. пейзажам, оспівуючи творчу працю робітництва, чарівні куточки рідного краю. Колір насичений, експресивний. Виконав кілька творів на тему козацтва, портрети сучасників, натюрморти. Роботи зберігаються у Краснодар. музеї МВС, Запоріз. ХМ.

Тв.: «Дід Максим» (1958), «Рибальський причал», «Судноремонтний» (обидва – 1974), «Тарасова липа» (1975), «Мої молоді старші брати» (1985), «Кольори осені» (1986), «Гірська річка» (1997), «Перший грім» (2000), «Б. Хмельницький у Пиляві» (2002).

Літ.: Персональная выставка. Антон Гулич: Каталог. Туапсе, 1974.

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2006