Гулка Рудольф - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гулка Рудольф

ГУ́ЛКА Рудольф (Hůlka Rudolf; 15. 11. 1887, с. Ласенице, округ Їндржіхув Градець, нині Чехія – 08. 09. 1961, Прага) – чеський перекладач. Один із популяризаторів укр. класич. і новіт. літ-ри у Чехії. У доробку Г. – переклад зб. «Гірські акварелі» Г. Хоткевича; романів «Прапороносці» (1948) і «Таврія» (1955) О. Гончара (вперше за межами СРСР); творів І. Франка («Борислав сміється» та 2 книги вибр. оповідань, 1951; «Захар Беркут», 1956), М. Коцюбинського («Fatа morgana», 1949; «Оповідання», 1951; «Тіні забутих предків», 1954), О. Кобилянської («Земля», 1947; збірка оповідань та нарисів, 1954; «У неділю рано зілля копала», 1957). Перекладав також твори Л. Мартовича, М. Черемшини, Марка Вовчка, А. Свидницького, В. Стефаника, П. Панча, Н. Рибака, С. Скляренка, Ю. Смолича, О. Іваненка, П. Козланюка та ін. Автор багатьох вступ. статей і післямов до видань творів укр. письменників чес. мовою. Листувався з О. Гончаром, Л. Первомайським, П. Козланюком, В. Касіяном. Збирав матеріали з укр. нар. мист-ва у Закарп. Україні.

Пр.: Podkarpatská Rus. Dřevěné kostelíky a zvonice. Praha, 1925.

Літ.: Касіян В., Семанюк Н. Пам’яті великого друга України // Жовтень. 1962. № 4; Веркалець М. Рудольф Гулка і Україна: Поетичний літопис чехословацько-української дружби // Дружно вперед. 1988. № 4; Його ж. Рудольф Гулка: «Я син села...» (про творчість чес. письменника) // Всесвіт. 1989. № 8.

Л. Бабота

Стаття оновлена: 2006