Кравченко Василь Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Василь Григорович

КРА́ВЧЕНКО Василь Григорович (псевд.: В. Тавричанин, Корсак-Могила; 25. 04(07. 05). 1862, м. Беpдянськ, нині Запоріз. обл. – 20. 03. 1945, м. Pостов-нa-Дону, РФ) – етнограф, фольклорист, музеєзнавець, письменник, громадський діяч. Чл. Наук.-філол. гуртка в Одесі (1880), НТШ (1887), Етногр. комісії та Комісії по виучуванню звичаєвого права ВУАН. Срібна медаль Рос. геогр. т-ва (1929). Закін. Феодосій. учител. ін-т (нині АР Крим, 1880). Зa рев. діяльність позбавлений учител. прав, 1880 заарешт., відправлений рядовим до резерв. батальйону, згодом – в Одес. юнкер. школу, яку закін. через 2 р. Працював у Мін-ві фінансів, пом. окруж. акциз. наглядача на Волині (1898–1914). Співзасн. Т-ва дослідників Волині (1900). Засн. (1913) і кер. (до 1931) етногр. відділу Волин. н.-д. музею в Житомирі. Висланий 1914–17 до м. Ковров (нині Владимир. обл., РФ). Фундатор і наук. секр. (1920–24) Волин. філії «Сільгоспнауккому». Організовував краєзн. гуртки на Волині. Прочитав 1920–27 понад 800 лекцій з етногр.-краєзн. те­матики. У Житомирі: 1921–24 – зав. б-ки Волин. ІНО; викл. пед. курсів; від 1924 – кер. бюро Комісії біогр. словника при ВУАН; від 1927 – кер. аспірантури секції етнографії при Волин. музеї. Розгорнув широку збирац. роботу, внaслідок якої укладено 5-й і 12-й томи «Трудов Общества исследователей Волыни», котрі у 1920-х рр. видано окремо. Перша кн. «Пісні, хрестини та весілля: Етнографічні матеріали» охоплює культові, календарні, родинно-побут., чумац., лірниц. та істор. пісні; містить та­кож опис хрестин і весіль, що відбувалися 1889–1904 на Волині, Київщині, Чернігівщині, По­діллі та Полтавщині.

У другій кн. «Народні оповідання й казки» (зaписи зібрані 1889–1910) вміщено оповідання про людей із чарівною силою, явища природи, скарби, знахарство, замо­вляння, перекази про місцевості, гpомaд. і родин. побут, вигад­ки, повір’я. Третя кн. – «Звичаї в селі Забрідді та по деяких інших недалеких від цього села місцевостях Житомирського по­віту на Волині» (Ж., 1920). Перша спроба колектив. н.-д. роботи – «Вивчення гончарного виробництва в м. Троянові на Житомирщині» (1924) – визнана кращою на Всеукр. з’їзді музей. працівників у Харкові (1925). Фундатор (1928) і голова Волин. наук. т-ва краєзнавства та Куль­турно-істор. секції при ньому. 17 ве­ресня 1929 заарешт. у справі СВУ, 1930 звільн. Підготував «Мо­нографічне вивчення Марулевського Порцелянового заводу в роках 1929–31». Під його кер-вом музей досліджував культуру та по­бут нац. меншин України. Роз­ро­бив пpогpaму ви­вчення нац. мен­шин Волині – поляків і німців, зaпитальники «Тваринництво», «Ткацтво», «Ко­пання криниці», «Наймання па­стуха», «Рушник». Зі­браний матеріал із пром. вироб-ва становить наук. інте­рес; досліджено також скотарство, торфорозробки, рільництво, кооперацію, форми колектив. праці. Водночас 1931–33 – зав. відділу Всеукр. істор.-археол. музею в Дні­пропетровську, де реконструював відділ «Соціяльний побут», розробив карту про нац. склад насел. Дніпроп. обл. до 1933. Звільн. «за участь в укр. нац. орг-ції». 1934 виїхав до сина у Pо­стов-нa-Дону, де працював у крайрадпрофі, обкомі союзу ВШ. Автор новел із використанням етнопсихол. портретів, надрук. у «ЛНВ», зокрема «Лєґальний до дна душі» (1899, кн. 2), «Божевіль­ний» (1902, кн. 2), «Рух» (1906, кн. 4); зб. «Буденне житє: Психольоґічні малюнки» (Л., 1902). Листувався з М. Грушевським, С. Єфремовим, Ф. Вовком, К. Сту­динським, М. Коцюбинським, В. Стефаником. Позбавлений пен­сії як «ворог народу», помер у бідності. Дослідж. К. зберігаються у Рукопис. фондах ІМФЕ НАНУ (Київ). За ред. Г. Скрипник видано «Зібрання творів. Етнографічна спадщина Василя Крав­ченка» (К., 2007, т. 1).

Пр.: Осапатова долина // Етногр. вісн. 1926. Кн. 2; «Псальми», що в 1923–24 рр. співали прочани під час подорожувань до різних чудес // Там само. Кн. 4; Від’їзд в море рибалок та рибаків у м. Бердянську. До статті К. Грушевської «Дума про пригоду на морі поповича» // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. К., 1926. Вип. 1, 2; Німецькі та чеські колонії на Волині // Знання. 1927. № 9; Вогонь. Матеріял зібраний на Правобережжі // Первісне громадянство та його пережитки на України. К., 1928. Вип. 1–3; З побуту й обрядів північно-західної України // Зб. Волин. н.-д. музею. Ж., 1928; «Шопка» («вертеп») // Етногр. вісн. 1928. Кн. 6; З недавнього минулого Волини // Ювіл. зб. на пошану акад. М. С. Грушевського. З нагоди 60-ї річ­ниці життя та 40-х роковин наук. діяль­ності. К., 1928.

Літ.: Скрипка В. Народознавчі праці Василя Кравченка // НТЕ. 1970. № 6; Дмитрук Н. 45 років етнографічної діяль­ності В. Г. Кравченка // Там само. 1990. № 3; Малюк М. Василь Кравченко: Спроба життєпису // Україна. Наука і культура. К., 1991. Вип. 25; Бори­сен­ко В. Видатний етнолог Василь Крав­ченко // Борисенко В. Нариси з історії укр. етнології 1920–1930-х років. К., 2002; Лобода Т. Василь Кравченко. Гро­мадська, наукова та просвітницька діяль­ність. К., 2008.

М. Г. Железняк, С. І. Очеретянко

Стаття оновлена: 2014