Гульовський Андрій Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гульовський Андрій Володимирович

ГУЛЬО́ВСЬКИЙ Андрій Володимирович (24. 10. 1943, с. Шельпаки Підволочис. р-ну Терноп. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (2005). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1972; викл. В. Манастирський, В. Островський). Відтоді працює у Терноп. худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України. На твор. роботі. Осн. роботи – у галузях станк., монум. і сакрал. живопису. Автор портретів, пейзажів, монум. композицій, ікон, натюрмортів. Учасник обл., респ., всесоюз. та зарубіж. мист. виставок від 1972. Персон. – у Тернополі (2002). Реаліст. творчість Г. зі схильністю до імпресіонізму вражає свіжим поєднанням кольорів. Рухомий, пастозний живопис Г. у натюрмортах, пейзажах Поділля та Чернігівщини. Роботи зберігаються у музеях Тернополя.

Тв.: портрети – «Мій дух романтики (Дружина)» (1973), «Оленка» (1986), «Архітектор І. Осадчук» (2002); «Мамин хліб» (1982); декор. розписи – у Терноп. швей. ф-ці та дитсадку (обидва – 1985); діорама Терноп. упр. пожеж. охорони (1987); розписи – церкви Св. Трійці (1989, Білостоц. воєводство), костелів Чесного Хреста (2000) та св. Богородиці (2002; усі – Польща); «Неділя», «Різдвяна фантазія», «Під Седневим», «Казковий Седнів» (усі – 1987), «Романтичний настрій» (1990), «Гладіолуси», «Перші полуниці» (обидва – 1994), «Осіннє золото», «Пробудження» (обидва – 1998), «Свято бузку» (1999), «Надставна церква», «Чорнобривців засіяла мати» (обидва – 2002).

Літ.: Художники Тернопільщини: Альбом. Т., 1987.

Т. О. Удіна

Стаття оновлена: 2006