Гуляницький Олексій Феодосійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуляницький Олексій Феодосійович

ГУЛЯНИ́ЦЬКИЙ Олексій Феодосійович (02. 03. 1933, м. Мінеральні Води Ставроп. краю, РФ) – диригент, скрипаль. Син Ф. Гуляницького, онук Г. Світлицького. Нар. арт. УРСР (1983), засл. діяч мист-в АР Крим (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1999). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. консерваторію (1957; кл. скрипки В. Ґольдфельда) та аспірантуру при ній (1965; кл. диригування М. Канерштейна). 1957–65 – скрипаль Держ. симф. оркестру УРСР; від 1965 – диригент, 1966–2005 – гол. диригент та худож. кер. симф. оркестру, водночас від 2003 – заст. ген. дир. Крим. філармонії. Від 2005 – зав. каф. диригування, вокалу та хор. мист-ва Крим. гуманітар. ун-ту (м. Ялта). Голова Крим. відділ. Нац. всеукр. муз. спілки (від 1980). Провів понад 50 автор. концертів за творами укр. композиторів (більшість – 1-е виконання), зокрема А. Штогаренка, В. Гомоляки, І. Шамо, Г. Майбороди, Б. Лятошинського, В. Губаренка. 1997 випустив 2 компакт-диски, до яких увійшли твори Р. Ваґнера, Р. Штраусса, П. Чайковського, А. Лядова, І. Бахшиша, О. Респіґі, А. Караманова.

Літ.: Юдин Г. За пультом Э. Серов и А. Гуляницкий // Сов. музыка. 1971. № 9; Ржимовська Л. Фестиваль в Криму // Музика. 1975. № 1; Хоменко В. Свята до музики любов [Олексію Феодосійовичу Гуляницькому – 70 років] // ГУ. 2003, 17 квіт.

С. О. Єфимов

Стаття оновлена: 2006