Гуменюк Петро Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуменюк Петро Микитович

ГУМЕНЮ́К Петро Микитович (28. 01. 1937, х. Макарівська Пасіка, нині с. Старий Солотвин Бердичів. р-ну Житомир. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (2003). Закін. Вижниц. уч-ще приклад. мист-ва (Чернів. обл., 1961). Відтоді – у Полтаві. Учасник обл. та респ. худож. виставок від 1961. Працював оформлювачем на Полтав. худож.-вироб. комбінаті (1967–97). Персон. виставка – у Полтаві (2001). Твор. роботам Г. притаманне ліричне сприймання краси полтав. краєвиду; портрети, виконані митцем, відображають духов. стан укр. народу. Окремі полотна зберігаються у Полтав. ХМ.

Тв.: ікони для храмів рідного села і Вижниці, іконостаси для Успен. і Покров. церков у Полтаві (1996); живопис – «Перший пацієнт», «Наречена з дружками» (обидва – 1976), «Пілот-механік П. Бобров» (1987), «Автопортрет» (1990), «Траса» (1998), «Дівчина» (2000), «Бузок цвіте» (2002), «Полтавська ніч» (2003); серія «Полтава та її околиці» (1999–2005).

Літ.: Дениско Т. І в сильних душах, і в слабких нехай не прохолоне віра // Полтав. єпарх. відомості. 1997. № 4.

Ю. О. Самойленко

Стаття оновлена: 2006