Кривенко Євген Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кривенко Євген Іванович

КРИВЕ́НКО Євген Іванович (03. 02. 1912, Варшава – 21. 02. 1960, Київ) – письменник. Батько М. Кривен­ка. Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. 1914 з родиною переїхав до Полтави, де закін. технікум транспорт. буд-ва (1931). Працював на буд-ві шосей. доріг у Туркменістані, від 1933 – міських парків у Києві. Після 2-ї світ. війни – на твор. роботі. Писав. рос. мовою. Дебютував 1930 віршем «Голос шахт» у ж. «Червоне слово» (Харків). Автор повістей «Ночной сигнал» («Пионерия», 1959), «Там, где была тишина» (1960), «Наша Любушка» (1962; обидві – Київ).

Тв.: Дорога храбрых. 1948; Завтра утром. 1950; Чуден Днепр. 1952; Меч­ты сбываются. 1953; Путиловцы пришли. 1954; Иду к тебе. 1956; Костры. 1957; Радость моя – Украина. 1957; Ласточки летают высоко. 1960; Станция Мечта. 1961; усі – Київ.

Літ.: Палійчук Б. Його серце було прекрасним (До 50-річчя з дня народження Євгена Кривенка) // ЛГ. 1962, 6 лют.; Ротач П. Його любов і життя – Полтава // Прапор. 1962. № 10.

П. П. Ротач

Статтю оновлено: 2014