Кравченко Віталій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Віталій Семенович

КРА́ВЧЕНКО Віталій Семенович (05. 02. 1924, с. Свердликове Новоархангел. р-ну, нині Кіровогр. обл.) – живописець, графік. Засл. діяч мист-в України (1995). 3-я премія Всесоюз. конкурсу на кращу книжку (Москва, 1958). Чл. НСХУ (1956). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. ін-т (1950; викл. Й. Дайц, М. Дерегус, О. Кокель). Викладав у Ворошиловгр. худож. уч-щі (нині Луганськ, 1950–53). На твор. роботі. У вид-ві «Дніпро» (Київ): 1957–64 – худож. ред., 1966–67 – гол. художник. Учасник обл., всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1950. Осн. галузі – станк. живопис і книжк. графіка. Автор темат. по­­лотен, портретів, пейзажів у реа­­ліст. стилі, традиціях укр. нар. мист-ва та живопису 1920-х рр. Брав участь у розписах відновленого Михайлів. Золотоверхо­­го собору у Києві (1999–2000).

Тв.: живопис – «Форсування річки Міус» (1950), «Заочник» (1957), «Ой не п’ються пива-меди» (1961), «Кругом не­­правда і неволя» (1964), «Багряні ночі», «Г. Сковорода» (обидва – 1967), «Щед­­ре літо» (1968), триптих «А мій жребій з голяками (Г. Сковорода)» (1972), «Ряд­­ки болю і гніву (А. Малишко)» (1985), «А. Головко» (1988), «Ниви-перелоги» (1989), диптих «Я напишу про вас, дру­­зі (О. Гончар)» (1990), «Б. Хмельницький» (1991), «П. Дорошенко» (1992), «Старий сад» (1994), «Ранок» (1995), «Галшка Гулевичівна» (1997), «І. Мазепа» (2000); іл. – до роману «Правда і кривда» М. Стельмаха (1961), повісті «Музыкант» Т. Шевченка (1962), «Поетова молодість» Л. Смілянського (1963), «Твори» Г. Сковороди (1972; диплом 2-го ступ. Респ. конкурсу кращих видань; усі – Київ); мозаїка «Козак Мамай» (фасад Будинку культури у с. Усти­­мівка Семенів. р-ну Полтав. обл., кін. 1970-х рр.); діорама «Урочиста зустріч донських козаків на Запорозькій Січі» (1977, Нац. музей історії України у Києві).

С. Й. Рєпін, В. Є. Перевальський

Статтю оновлено: 2014