Гурін Василь Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурін Василь Данилович

ГУ́РІН Василь Данилович (06. 03. 1928, с. Морозівка Баришів. р-ну, нині Київ. обл. – 06. 05. 2000, Харків) – актор. Нар. арт. УРСР (1982). Закін. Київ. театр. ін-т (1952; викл. К. Хохлов). 1952–70 працював у театрах Луганська, Одеси, Дніпропетровська. Від 1971 – актор Харків. рос. драм. театру ім. О. Пушкіна. Г. – артист широкого діапазону, майстер глибин. аналіт.-психол. розробки ролі, схильний до створення нестандарт. характерів, яскраво емоційних та внутрішньо суперечливих героїв.

Ролі: Лефевр («Катрін Лефевр» В. Сарду), Коломійцев, Антип Зиков («Останні», «Зикови» М. Горького), Паратов, Бєлугін, Муров («Безприданниця», «Одруження Бєлугіна», «Без вини винні» О. Островського), Сердюк («Відкриття» Ю. Щербака), Князь Голіцин («Царське полювання» Л. Зоріна), Будягін («Діти Арбату» А. Рибакова), Нурков («Зворотній зв’язок» О. Гельмана), Пилипенко («А вранці вони прокинулися...» В. Шукшина), Сімеонов-Пищик («Вишневий сад» А. Чехова), Груздєв («Темп-1929» М. Погодіна), Генерал Федоров («ТАРС уповноважений заявити» Ю. Семенова), Батюк («Останнє літо» К. Симонова).

О. С. Барсегян

Стаття оновлена: 2006