Гурін Юрій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурін Юрій Петрович

ГУ́РІН Юрій Петрович (25. 07. 1953, с. Соснівка Соснів. р-ну, нині смт Соснове Березнів. р-ну Рівнен. обл.) – графік і живописець. Чл. НСХУ (1985). Закін. Київ. худож. ін-т (1978; викл. В. Болдирев, В. Виродова-Готьє, В. Задорожний). Працював у вид-вах «Рад. письменник», «Політвидав України» (1971–89); у Респ. худож. школі ім. Т. Шевченка (Київ): викл. (від 1978), заст. дир. з навч. роботи (1985–88); ілюстратор вид-ва «Веселка» (1979–89). Осн. жанри – портрет, натюрморт, пейзаж; займається реставрацією.

Тв.: іл. до книжок – «Максимка» К. Станюковича (1983), «Хлопчики зі стрічками» В. Пікуля (1984); портрети – акад. С. Григор’єва (1980), судді П. Шевчука (2003); натюрморти – «Мисливський» (1993), «Натюрморт із саквояжем» (1994), «Кафе» (1996), «Козацький» (1997), «Вулиця. Схід» (1999), «Натюрморт із грішми» (1999, 2002), «Київ. Хрещатик» (2000), «Натюрморт із фруктами» (2001), «Чумаки», «Полювання» (обидва – 2005).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006