Гурний Роман Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурний Роман Андрійович

ГУ́РНИЙ Роман Андрійович (13. 03. 1936, с. Куткір, нині Буського р-ну Львів. обл. – 08. 05. 1998, Львів, похов. у рідному селі) – учасник національно-визвольного руху. З дитинства перебував під впливом визв. ідей, зокрема розповідей маминого брата повстанця Є. Під’ярковського на псевдо «Вітер», родину якого (батька, матір, брата й сестру) 1945 вивезли до Сибіру, а сам він весною 1946, оточений енкаведистами, застрелився. 1950 Г. з друзями П. Климчаком, В. Кіндратом та О. Хом’якевичем у рідному селі створили підпіл. молодіжну групу. 1951–53 навч. у Львові в одному з ПТУ на слюсаря. Працював на автобазі, на низці львів. з-дів. 1958 вступив до підпіл. орг-ції Укр. нац. ком-т (УНК; керівники: Б. Грицина, І. Коваль), засн. 1957 робітниками Львова для боротьби за волю України мирними засобами та пропаганди визв. ідей на Сх. Україні. Брав участь у формуванні програм. засад на перші 10 р. діяльності та створенні підпіл. друкарні, залучив в УНК членів своєї молодіж. групи, таємну групу В. Сороки та ін., збирав член. внески. 1961 заарешт., 1962 засудж. до розстрілу. Згодом Верховний Суд замінив смертну кару на 15 р. ув’язнення. Покарання відбував у таборах Мордовії та ВС-389/35 Перм. обл. (усі – РФ) разом з М. Сорокою, Є. Пришляком, В. Підгородецьким, Л. Лук’яненком, І. Світличним, М. Горинем, Є. Пронюком, В. Марченком, І. Калинцем та ін. Брав участь у голодовках, боротьбі за статус політв’язня, карався в карцерах і БУРах. 1968 категорично відмовився від наполегливих пропозицій КДБ обміняти покаяння на волю. Звільнився 1976. Мешкати у Львові заборонили. Повернувся до Куткора, де йому встановили річний глас. нагляд з забороною виїзду з села, відвідання громад. місць, виходу після 19 год. з цілодобово відчиненої хати навіть на подвір’я. Від 1978 – у Львові. Наприкінці 1980-х рр. брав участь в опозиц. діяльності, у масових мітингах і маніфестаціях, вступив до Укр. Гельсін. спілки, став членом УРП та Всеукр. т-ва політв’язнів і репресованих. 1992 реабіліт.

Літ.: Воробель І. Персональна куля для Романа Гурного // За вільну Україну. 1995, 14 верес.; Зайцев Ю. Д. Антирежимний рух (1956–1991). Л., 1996; Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х років. К., 1998.

ДА: Архів Упр. СБУ у Львів. обл. Спр. П 55 371, т. 1–24.

Ю. Д. Зайцев

Стаття оновлена: 2006