Гурницький Казимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурницький Казимир Іванович

ГУРНИ́ЦЬКИЙ Казимир Іванович (14. 10. 1924, с. Шаровечка, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл.) – поет. Канд. істор. н. (1971). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Ужгород. ун-т (1959), де й працював на каф. заг. історії до 1993. Друкуватися почав 1958. Автор зб. поезій «Право на вічний неспокій» (1963), «Ікарові очі» (1967), «Земля в польоті» (1981), «На стикові тисячоріч» (1997), «Третє цвітіння» (2005; усі – Ужгород); дослідж. «Кримський як історик» (К., 1971), «Агафангел Ефимович Крымский» (Москва, 1980). Переклади Г. поезій з польс., рос., білорус. мов опубл. у періодиці; казок, легенд, сміховинок із серболужиц. мови – у зб. «Добридень, сусіде!» (Уж., 1971). Окремі вірші Г. перекладено рос. мовою.

Літ.: Гурницький Казимир Іванович // Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995; Мандрик І., Олашин М. Історик і поет // Новини Закарпаття. 1999, 14 жовт.

І. В. Хланта

Стаття оновлена: 2006