Гурок Сол - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурок Сол

ГУ́РОК Сол (справж. – Гурков Соломон Ізраїльович; 09. 04. 1888, м-ко Погар Черніг. губ., нині смт Брянської обл., РФ – 05. 03. 1974, Нью-Йорк) – імпресаріо. 1906 емігрував до США (Нью-Йорк). Вступивши до Соціаліст. партії, яка підтримувала рев. рух у Росії, організовував вистави на її користь. 1911 залучив до виступів скрипаля Є. Цимбалістого. Від 1916 організовував концерти скрипаля Міші Ельмана. У 40-х рр. став найвідомішим амер. імпресаріо. Завдяки Г. в Америці відбулися гастролі рос. Великого і Маріїн. (пізніше Ленінгр. театр опери та балету ім. С. Кірова) театрів, Моск. худож. театру (з К. Станіславським), Лондон. Королів. балету, Рос. балету де Монте-Карло, Віден. хору хлопчиків, Франц. комедії, а також стали відомими М. Андерсон, Е. Гілельс, Айседора Дункан, Марія Каллас, Ван Кліберн, Л. Коган, Д. та І. Ойстрахи, А. Павлова, Г. П’ятигорський, С. Ріхтер, М. Ростропович, А. Рубінштейн, Г. Уланова, М. Фокін, М. Фонтейн, Ф. Шаляпін. Загалом понад 4000 виконавців виступили за його сприяння. 1926–37 і 1956–73 Г. щорічно відвідував СРСР для орг-ції гастролей рад. виконавців і колективів. Натомість в СРСР виступали скрипаль І. Стерн, співак Ж. Пірс, піаніст Ван Кліберн. Залишив спогади «Impressario» (співавт., 1946; екраніз. 1953 – «Сьогодні увечері ми співаємо», реж. Д. Занук) та «S. Hurok Presents» (1953; обидві – Нью-Йорк).

Літ.: H. Robinson. The Last Impressario. 1994.

Т. В. Добко, С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2006