Гурська-Крюкова Ольга Сергіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурська-Крюкова Ольга  Сергіївна

ГУ́РСЬКА-КРЮ́КОВА Ольга Сергіївна (18. 03. 1902, Коренева Пустиня Курської губ., Росія, за ін. даними – Чернігівщина – 19. 04. 1975, Буенос-Айрес) – живописець. Дружина Б. Крюкова. Закін. Київ. худож. ін-т (1929; викл. М. Бойчук, Ф. Кричевський, І. Падалка, В. Седляр). 1943 виїхала до Кракова, від 1944 – в Австрії, від 1948 – в Арґентині. Осн. галузь – станк. живопис (портрети, натюрморти). Учасниця мист. виставок від 1947. Персон. – у Києві, Львові, Буенос-Айресі (1954–56, 1958, 1967). У розташуванні предметів, напруженій композиції кольорів відчувається сила худож. темпераменту; роботи виконано у реаліст. традиціях з елементами імпресіонізму.

Тв.: «Квіти» (1937), «Натюрморт» (1947, 1955), «Пейзаж» (1966); портрети – дочки (1949), «Бабуся» (1956), Л. Бандури (1972), Л. Макарухи-Іваницької (1960-і рр.), «Автопортрет» (1963, 1972), В. Качуровського (1967).

Літ.: Качуровський І. Малярська творчість Ольги Гурської // Нові дні. 1975. № 9; Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. Філядельфія, 1981; Компанієць О. Джерела пам’яті // Просвіта. 1993. № 5–6; Тарнашинська Л. І дисонансом – «сполохані коні»... (З життєпису одного укр. Дон Кіхота) // ЛУ. 1995, 17 серп.; Качуровська Л. Художниця Ольга Гурська // КСв. 2002, 26 квіт.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2006