Гуртожиток - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуртожиток

ГУРТО́ЖИТОК – приміщення для спільного проживання осіб, які працюють на одному підприємстві або навчаються в одному закладі. Здебільшого кімнати в одному будинку розраховані на 2–10 осіб, примикають до одного коридора з двох боків, туалет і душ – у торці коридора. Інколи в торц. частині будинку – кімната для приготування їжі. Г. були створ. у 1920-х рр. як інтернати для студентів рад. республік ВШ, а пізніше – й для учнів серед. закладів; для них характерна велика концентрація проживаючих. Завдання «пролетаризації» ВШ, швидка розбудова робітфаків, що мали дати контингент студентів бажаного «соц. походження», змусили владу вдатися до влаштування Г. За офіц. статистикою, 1926–27 житлом було забезпечено в УСРР 41,5 % студентів. У наступні роки, у зв’язку зі збільшенням кількості «пролетар.» студентів, відсоток значно зріс. Житлові умови в Г. при дуже низькій реал. вартості студент. стипендій були надзвичайно важкими, за винятком Г. деяких індустр. ін-тів та технікумів, утримуваних пром. наркоматами, згодом мін-вами. Можливість за допомогою надання права на Г. і регулювання розміру стипендій впливати на успішність праці студентів, компенсувати брак підручників користуванням б-ками при Г., регламентувати життя студентів, наповнюючи вільний час комсомол. та ін. «громад. навантаженнями», стимулювало, при повсякчасній житл. кризі, розвиток буд-ва Г. в Україні. Від 1930-х рр. і після світ. війни система Г.-інтернатів дедалі більше поширилася на технікуми, школи «труд. резервів», військ. школи. Згодом з’явилися привілейовані середні школи-інтернати для дітей рад. аристократії з спец. програмами. 1956 досвід цих шкіл-Г. перенесено на влаштування закритих серед. шкіл з простішою програмою. Повільний темп реконструкції житл. фонду в УРСР зумовив брак Г. для ВШ. В Україні найбільшими є студент. Г. «Гігант» на 1000 місць на вул. Пушкінська в Харкові (1929–31, арх. О. Молокін), комплекс Г. Дніпроп. ін-ту транспорту на 500 місць (1931, арх. К. Щукін), будинок-комуна з-ду «Криворіжсталь» на 400 місць у Кривому Розі (1931, арх. В. Троценко). Усі Г. 1920 – поч. 30-х рр. побудовано у формах конструктивізму. Серед кращих Г. повоєн. десятиріччя – п’ятиповерховий Г. для студентів гірничобуд. технікуму на вул. Володимирська в Києві (1950; арх. А. Добровольський, А. Косенко, В. Гопкало). На кожному поверсі – кімнати на 3–4 мешканці з вбудованими шафами, передбачено кімнати для підготовки лекцій і приготування їжі, для прасування одягу. У 70-і рр. підвищено комфортність проживання. З’явилися два окремі блоки на обидві сторони від спіл. туалету і кухні-ніші для приготування їжі, а у заг. плануванні – спіл. коридор для всіх блоків, що веде до сходів і ліфтів; такі Г. називаються аспірантськими. У 90-і рр. при збільшенні площі кухні і кімнати до 12–16 м2 виник новий тип житла для малосімейних – малометражні квартири, що виходять на заг. коридор, який нагадує про походження цього типу житла від Г.

С. К. Кілессо

Стаття оновлена: 2006