Гурян Татул Самсонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гурян Татул Самсонович

ГУРЯ́Н Татул Самсонович ( ; справж. – ; Хачатрян; 04. 08. 1912, с. Таджрлу Сурмалій. пов., нині Туреччина – 21. 06. 1942, побл. Севастополя) – вірменський поет. Закін. Моск. редакц.-видавн. ін-т (1931). Автор зб. « » («Кров землі», 1932), «» («Зростання», 1934) і («Поеми», 1941), циклу віршів «» («Севастополь», 1942), пройнятого вірою в перемогу над фашизмом. Загинув при обороні Севастополя. Посмертно вийшли кн. «» («Зоря», 1943), істор. драма «» («Фрік», 1945), («З країною», 1951), «» («Поезії», 1956), («Пам’ятник», 1970), «» («Ореол», 1981; усі – Єреван). У 1933 Г. побував в Україні, тоді ж опублікував поему («Дніпро») – про трудовий ентузіазм будівників Дніпрогесу; вірші, присвяч. Україні, Т. Шевченку («» – «На барикадах»). Укр. мовою окремі твори Г. переклали І. Гончаренко, В. Кочевський.

Тв.: укр. перекл. – Севастополь // Сузір’я. К., 1975. Вип. 9; (Вірші) // Вірм. рад. поезія: Антологія. К., 1980.

Ж. М. Церунян

Стаття оновлена: 2006