Гусєв Віктор Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гусєв Віктор Євгенович

ГУ́СЄВ Віктор Євгенович (02. 05. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 12. 01. 2002, С.-Петербург) – фольклорист, етнограф. Д-р істор. н. (1966), проф. (1971), акад. РАН (1994). Засл. діяч мист-в РРФСР (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Моск. ін-т філософії, літ-ри та історії (1941). Від 1946 – викл., зав. каф. літ-ри Челябін. пед. ін-ту (РФ); від 1955 – в Ін-ті рос. літ-ри АН СРСР (Пушкін. дім); від 1969 – у Ленінгр. ін-ті театру, музики й кінематографії (нині С.-Петербург): від 1980 – проф. Чл. Спілки фольклористів Югославії (1972), почес. чл. Польс. етногр. т-ва (1974), Т-ва гуслярів та поетів Чорногорії (1988). Голова Міжнар. комісії слов’ян. фольклору при Міжнар. ком-ті славістів (1983). Автор дослідж. з фольклористики, зокрема порівнял. вивчення слов’ян. культур, слов’ян. обрядовості, сучас. фольклору слов’ян. народів, історії слов’ян, фольклору та етнографії, нар. театру, теорії нар. культури.

Пр.: Марксизм и русская фольклористика конца 19 – нач. 20-го века. Москва; Ленинград, 1961; Іван Франко – теоретик фольклору // НТЕ. 1965. № 4; Эстетика фольклора. Ленинград, 1967; Взаимосвязи русской вертепной драмы с белорусской и украинской // Славян. фольклор. Москва, 1972; Славянские партизанские песни. Ленинград, 1979; Русский фольклорный театр 18 – нач. 20 века: Учеб. пособ. Ленинград, 1980; Фольклорно-драматическое творчество восточно-славянских народов // Фольклор. театр народов СССР. Москва, 1985; Восточнославянский фольклор: Слов. науч. и нар. терминологии. Минск, 1993 (співавт.).

Літ.: Ивлева Л. М. Виктор Евгеньевич Гусев: Библиогр. указ. науч. трудов. Ленинград, 1984; Путилов Б. Н. Виктор Евгеньевич Гусев // Славяноведение. 1994. № 1; Иванова Т. Г. Виктор Евгеньевич Гусев // Рус. лит-ра. 2002. № 3.

Н. І. Моісеєнко

Стаття оновлена: 2006