Гуссерль Едмунд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуссерль Едмунд

ГУССЕ́РЛЬ Едмунд (Husserl Edmund; 08. 04. 1859, м. Просніц, Моравія, нині Простейов, Чехія – 27. 04. 1938, м. Фрайбурґ-у-Брайзґау, Німеччина) – німецький філософ. Навч. у Ляйпциз. (1876–78) та Берлін. (1878–81) ун-тах. У Відні 1884–86 слухав лекції Ф. Брентано. Проф. Гьоттінґен. та Фрайбур. ун-тів. Засн. феноменології та феноменол. методу аналізу свідомості. Г. вважав, що не існує незалежної від суб’єктивності істини: та чи ін. галузь знань для утвердження себе в ролі точної наук. дисципліни потребує відповідного спец. обґрунтування, яке має забезпечити філософія, що повинна перетворитися на науку про додосвідну реальність, яка осягається людиною у вигляді феноменів свідомості. Г. прагнув виявити самоочевидні логічні принципи, з’ясувати традиц. сусп. та індивід. установки світосприйняття, притаманні наук. пізнанню. Шляхом для цього мав бути аналіз переживання спрямованості свідомості на об’єкт пізнання (інтенціональність) при утриманні від оціночних суджень або тверджень. За ігнорування проблеми суб’єктивності сприйняття Г. піддав критиці позитивізм і вказував на нього як на ознаку кризи європ. науки та культури. Доводив, що психологія є емпірич. наукою, а логіка, математика й філософія – апріорні науки, які мають справу з рац. поняттями, заг. істинами. Згідно з Г., феноменологія – апріорна автономна наука про феномени свідомості. Обстоював думку, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолют. виправдання повновартіс. люд. існування, способом реалізації морал.-етич. автономії людини. Ідеї Г. мали знач. вплив на формування екзистенціалізму, феноменол. соціології, істор. герменевтики.

Пр.: Logische Untersuchungen. Bd. 1–2. Halle, 1928; Formale und transzendentale Logik. Halle, 1929; Husserliana. Bd. 1–31. Haag, 1950–2000; Erfahrung and Urteil. Hamburg, 1954.

Літ.: Кошарний С. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: Крит. аналіз. К., 2005.

І. В. Бойченко

Стаття оновлена: 2006